Розважання на кожен день

Короткий виклад духовного життя, пристосований для щоденного читання, розважання і молитви. Написана мовою мирян, книга також може бути великою допомогою для священиків і богопосвячених осіб.

ЗМІСТ

КНИГА ПЕРША: Дорога очищення

Хоч людина протягом свого земного життя може нехтувати святими Божими заповідями, але раніше чи пізніше вона повинна буде скласти з них звіт. Найбільше лихо, яке може спіткати людину, – померти непідготовленою. Тепер вона ще може допомогти собі, приймаючи Божу правду й зберігаючи Його святий закон. Однак після смерті вона більше не буде здатна спастися. Хоч вона мала час життя, щоб скористати з Божої любові й милосердя, тоді вона стане лицем перед Божою Справедливістю. Божественна Справедливість нагородить її згідно з прожитим земним життям, й вона піде або до Неба, або до пекла.

Духовною є та людина, яка шукає способу, як найкраще використати це коротке земне життя. Вона намагається жити так, щоб ніколи не пожертвувати найбільшим успіхом заради менших і другорядних успіхів. Вона намагається надати перше місце головному. Тому намагається іти за святою Божою волею в усьому.

Перша стадія успішного духовного життя полягає в самоочищенні. І хоч воно є справою усього життя, однак на цій стадії духовного розвитку людина робить його своїм найголовнішим щоденним завданням. Вона намагається звільнитися від усіх серйозних гріхів і будь-яких панівних легких упадків, що могли б привести до смертного гріха. Роблячи так, вона закладає фундамент для чеснот, які пізніше практикуватиме в більш позитивний спосіб, а не тільки як чесноти, протилежні її теперішнім упадкам.

ЧАСТИНА ПЕРША: Навернення »

ЧАСТИНА ПЕРША: Навернення

А. Коротка застанова над людським життям

Навернення – означає “повернення до Бога”, чи це було б уперше, чи після періоду остиглості й служіння Богові із роздвоєним серцем. Читаючи цю першу частину книги, треба щиро намагатися побачити себе таким, яким насправді є – слабким і самолюбним, але любленим Богом і створеним для вічної слави та щастя в Небі. Людина повинна бути глибоко вражена цією правдивою пропозицією людського життя і робити все можливе, щоб зробити її головною пропозицією своєї майбутньої діяльності.

ЧАСТИНА ДРУГА: Після навернення »

ЧАСТИНА ДРУГА: Після навернення

Ти повинен бути глибоко переконаний у своїй великій слабкості, своїй цілковитій залежності від Бога, своєму сліпому самолюбстві, своїй потребі часто відновлювати добрі постанови й потребі щоденно виявляти жаль за свої гріхи. Не бійся дивитися правді в очі: ти повинен померти й отримати справедливий вирок – до Неба або до пекла. Будучи далеко від того, щоб бути пригнобленим, ти повинен твердо вирішити співпрацювати із завжди люблячим Богом, Який бажає показати тобі дорогу святого життя на землі й досконалого всезадовольняючого життя в Небі.

Бачучи свою незаперечну потребу в Бозі та Його люблячій увазі й щедрості, намагайся усвідомити те, що Він заслуговує на найкращу любов й вірність, які ти здатний Йому жертвувати. Як ти можеш Йому найкраще подобатися у своєму щоденному житті? Часткову відповідь на це запитання ти знайдеш у цьому розділі книжки.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ: Спокуса »

ЧАСТИНА ТРЕТЯ: Спокуса

Бог каже нам, що людина народжується недосконалою і що вона повинна використовувати нагоди й події у своєму земному житті для свого удосконалення настільки, наскільки це для неї можливо. Вона повинна використовувати їх відповідно до вказівок свого розуму і згідно з мудрістю Божого закону.

Однак не завжди легко діяти з такою святою поміркованістю. Людські почуття, настрої, сентименти, уподобання й бажання не завжди добровільно слухняні розумові. Людина деколи надто сильно любить одні речі, а надто слабко інші. Ця постійна схильність впадати то в одну, то в іншу крайність називається спокусою. Спокуса не є гріхом. Вона має здатність потягати людину до того, про що вона знає, що воно зле, або відтягати від того, про що людина знає, що воно добре.

Спокуса просто виносить на поверхню те, що є в людині. Хтось пізнає себе краще, коли має справу зі спокусою. Вона засвідчує упадки й виявляє чесноти. Наскільки сильно хтось бажає осягнути Небо, видно з того, що він робить для його здобуття. Наскільки хтось любить Бога, видно з того, наскільки він бажає щось зробити для Бога. Першим застережним засобом проти спокуси є розпізнати її, тобто побачити її такою, якою вона є насправді, без її привабливого маскування.

А. Природа, вартість і панування над спокусами.

Б. Про деякі спокуси зокрема

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА: Подолання поганих звичок »

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА: Подолання поганих звичок

Погані звички – це злі схильності, набуті через повторювані погані вчинки. Якщо ми не здолаємо цих злих звичок, вони поступово стануть нашими володарями. Вони стають між Господом і нами та можуть скалічити нашу добру волю. Щоб стати правдивими послідовниками Христа, ми повинні відмовитися бути рабами наших поганих звичок. Лише в Ньому знайдемо справжній мир та радість.

Як нам “поводитися” з поганими звичками? Тома Кемпійський говорить нам: “Звичку перемагає звичка” (кн. 1, Роз. 2,1). Працюючи над формуванням добрих звичок, поволі витіснимо погані. Божої допомоги не бракуватиме.

Наскільки ми є щирі, кажучи, що любимо Христа, видно з наших щоденних змагань до досконалості. Бог не судитиме нас за нашими невдачами, а радше за нашими зусиллями. Він хоче, щоб ми намагались і продовжували намагатись, щоб стати такими, якими Він бажає нас бачити. Самовпевненість вказує на нашу гординю. Занепад духу в часі невдачі вказує на егоїзм. Лише покірні, рішучі та наполегливі зусилля можуть довести щиру любов до Христа.

У цій частині розглядаються лише відомі звички, які утримують людей від повної великодушності у взаєминах з Богом. Перемігши їх, людина швидко попрямує дорогою до справжньої святості. Понад усе ми повинні пам’ятати, що Божа допомога є найбільш ефективною для тих, хто продовжує докладати зусиль, і немає значення, як часто терпить невдачу.

ЧАСТИНА П’ЯТА: Перемога над собою через умертвлення »

ЧАСТИНА П’ЯТА: Перемога над собою через умертвлення

Умертвлення – означає “зазнавати смерті”. Людина, яка хоче жити більше для Бога, повинна жити менше для своїх сліпих природних бажань і нерозумних забаганок. Вона шукатиме святої Божої Волі і виконуватиме її кожного дня щораз краще. Її симпатії й антипатії, почуття і настрої реагуватимуть кожного разу, коли вона намагатиметься робити те, що неприємне чи важке, але вона прагнутиме слухатись голосу розуму, а не почуттів чи настроїв.

Таким способом, умертвлена людина досягає успіху, помираючи для себе, щоб могти жити більш досконало для Бога. Вона перемагає своє природне “я”, щоб виконувати св. Божу Волю більш досконало. Вона знищує свої недоліки і хиби, щоб в її душі поселились більші чесноти.

Слід зробити останнє зауваження, якщо ми бажаємо розумно віддати себе святій практиці умертвлення. Ось воно. Людські бажання й емоції природні для людини. Це означає, що їх не можна знищити, їх роблять досконалішими настільки, наскільки їх, за ласкою Божою, людині вдається контролювати і спрямовувати. Таким способом, “помирання для себе” означає правильне використання людських емоцій і бажань. Їх треба слухатись настільки, наскільки вони допомагають нам виконувати св. Божу Волю, але їх треба також контролювати, якщо вони нам у цьому перешкоджають.

КНИГА ДРУГА: Дорога наслідування

ДОРОГА НАСЛІДУВАННЯ Є ДРУГОЮ СТАДІЄЮ духовного розвитку. Позбувшись важких та своїх найбільш частих повсякденних гріхів, початківець духовного життя заклав добрий фундамент для багатьох чеснот. У певному значенні, його духовне життя до цього часу носило негативний відтінок; тобто, він поступав у різних чеснотах через протиставлення цих чеснот відповідно до них протилежним вадам чи упадкам.

Тепер Христовий послідовник запрошений піднятися до вищого ступеня злуки з Господом Богом. Він повинен це робити через наслідування прикладу, котрий встановив Христос Своїм земним життям. Ісус сказав: “Хто бачить Мене, той бачить і Отця”. Тому, хто у своєму щоденному житті ставатиме щораз більше Христоподібним, той ставатиме більше і Богоподібним.

Цей другий рівень надприродного життя ще називають дорогою просвічення. Через щораз більше поглиблення дружби з Христом, людина приходить до більш ясного пізнання Бога та повнішого Його сприйняття. Ісус каже: “Я – Дорога, Правда і Життя … Навчіться від Мене…” Тепер Христовий учень мусить на довший період часу відвести свій погляд від себе, щоб могти зосередитись на своєму Цареві і Взірцеві. Надалі він практикує не лише чесноти протилежні до своїх упадків, але для того, щоб показати Христові свою більшу любов і вірність.

ЧАСТИНА ПЕРША: Наслідування Ісуса в щоденному житті »

ЧАСТИНА ПЕРША: Наслідування Ісуса в щоденному житті

А. Вивчати Христа

Б. Засоби для поступу в Христовій школі

ЧАСТИНА ДРУГА: Чесноти, які ведуть прямо до Бога »

ЧАСТИНА ДРУГА: Чесноти, які ведуть прямо до Бога

ЧАСТИНА ТРЕТЯ: Ставлення людини до ближнього та до себе »

ЧАСТИНА ТРЕТЯ: Ставлення людини до ближнього та до себе

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА: Духовна боротьба »

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА: Духовна боротьба

КНИГА ТРЕТЯ: Дорога злуки

Очищений з усіх серйозних упадків і більшості менших хиб, давши доказ несамолюбної вірності своєму божественному Королю, вірний Христовий послідовник відчуває в собі прагнення до ще більш сердечнішої єдності з Господом Богом. У своєму зусиллі віддати себе Богові цілковито, він намагається використовувати кожну діяльну ласку, якою Святий Дух обдаровує Його протягом дня.

У належний час Господь Бог винагородить таку великодушність, підносячи душу до найвищого духовного рівня – дороги злуки. Людина на цій стадії духовного удосконалення набагато легше і частіше звертається до Бога. Вона постійно свідома Божої близькості. В усій її діяльності пануючим бажанням такої людини є давати себе більше Богові через самопожертву в будь-якій формі, на яку тільки дозволяють її щоденні обов’язки. У радості давання її егоїстичні інтереси самі по собі відходять.

Під впливом духовних дарів Святого Духа життя набирає чудесної простоти. Великодушний послідовник Христа досягає вершин духовного удосконалення. Тепер він живе не тільки для Бога, не тільки з Богом, але й у Бозі. Душа насолоджується надприродною дружбою, про яку люди, які перейняті світом, не здатні навіть мріяти. Посеред життєвих щоденних труднощів великодушний Христовий послідовник віднаходить мир і радість, котрі є передсмаком Неба.

ЧАСТИНА ПЕРША: Старання за більшу злуку »

ЧАСТИНА ПЕРША: Старання за більшу злуку

ЧАСТИНА ДРУГА: Єднання через Пресвяту Євхаристію »

ЧАСТИНА ДРУГА: Єднання через Пресвяту Євхаристію

ЧАСТИНА ТРЕТЯ: Єднання упродовж дня »

ЧАСТИНА ТРЕТЯ: Єднання упродовж дня

➤