Розділ 20: Болі пекла

ХРИСТОС:

Моя дитино, Свою доброту до людей Я доказав незчисленними дарами для них. Вони не здатні згадати жодної доброї речі в житті, яка б не належала Мені. Свою любов до них Я довів Своїм земним життям, працею, чудесами, стражданнями й молитвою, щоб осягнути прощення їхніх гріхів. Кожен, хто знаходить час, щоб роздумувати про те, на що Я заслуговую, не зможе заперечити того, що він винен Мені набагато більше, ніж коли-небудь зможе віддати. Однак, незважаючи на Мої доброту і любов, дехто відходить від Мене. Вони відкидають заклик іти за Моїми вказівками. У результаті цього вони впадають у гріх. Хоч Я створив їх для Неба, вони його ніколи не побачать, бо не роблять того, що дає їм змогу туди дістатися.

Пекло було створене для диявола та його збунтованих ангелів. Людина була створена для Неба. Відмовляючись жити для Неба, людина обирає існування без Мене. Матиме своє бажання – злучиться зі збунтованими ангелами в пеклі. У відкиданні заклику йти за Моїм законом, людина, власне, відвертається від Мене, як це зробили злі ангели. Якщо вона помре в такому стані, засудить себе на пекло. Журі, яке переконує її, – це її власне грішне життя. Я лише оголошую вирок, який вона сама вибирає.

Немає нічого на землі, що можна було б порівняти з пеклом. Воно перевершує все те, що можна описати. Щоб його знати, треба його бачити. Хоч Я і можу постаратися дати сяке-таке уявлення про нього в цій главі, проте пам’ятай, що це дуже бліде й вельми недосконале уявлення про те, чим пекло насправді є. Слів недостатньо для того, щоб ними виразити реальність того, що таке пекло. Тут я не роблю жодних погроз. Лише хочу поставити тебе перед фактом: якщо не будеш жити для Неба, потрапиш до пекла.

Усі терпіння, які знає людина, – це ніщо в порівнянні з муками пекла. Мудра людина зносила б радше будь-яке випробування на землі, ніж хотіла б наразитися на небезпеку потрапити до пекла. Лише одна година пекла буде важчою, ніж сто років терпіння на землі. У земному житті люди мають трохи відпочинку від трудів і випробувань. Вони отримують дрібку потіхи від своїх друзів. У пеклі ж нема відпочинку, нема потіхи, нема друзів.

Полум’я пекла ніколи не погасне. Там терпінням не буде кінця. Той, хто перебуває в пеклі, був би втішений, якби знав, що пробуде там тисячу років. Але там нема надії на закінчення мук. Усі інші терпіння можна було б знести, якби проклятий міг надіятися на полегшу. Безнадія є найгіркішим пекельним терпінням.

У пеклі людину каратимуть тими ж упадками, якими вона грішила на землі. Кожен гріх матиме свою окрему муку. Лінивих силуватимуть до постійної роботи. Обжерливих мучитимуть голодом і спрагою. Горді будуть наповнені збентеженням, а захланні будуть відчувати скруту крайньої нужди.

Однак всі згадані угорі терпіння не є найгіршими терпіннями пекла. Люди в пеклі радо б усе це, і навіть більше, зносили, якби вони могли надіятись на Мою дружбу і любов, немає значення, як би довго усе це тривало, навіть якби продовжувалося мільярд років. Їхньою найвитонченішою мукою є те, що вони навіки втратили Мене, Джерело всякої правдивої радості й досконалого щастя. Це терпіння робить пекло домом безнадії і невмираючої ненависті.

Моя дитино, йди за Моєю волею у своєму щоденному житті й ніколи не боятимешся пекла. Ти маєш вагому причину бути радісним і веселим, якщо зберігаєш Мої заповіді і приймаєш Мої Святі Тайни. Не засуджуй себе до пекла, відкидаючи послух Моїм вказівкам. Я дуже тебе люблю. Не перешкоджай Мені взяти тебе до Неба.

РОЗВАЖ:

Пекло є фактом. Христос, наш Господь, вказує нам на це безліч разів протягом Свого земного життя. Хто відкидає цей факт, той просто заперечує слово Христа. Він – Бог. Він довів Свою божественну силу багато разів протягом і після Свого земного життя. Його слово – правда. Він проповідував правду про пекло й продовжує проповідувати її сьогодні через Свою Церкву і Святе Письмо.

МОЛИСЯ:

Мій Ісусе, багато хто вважає, що Твоя заповідь, яка виражена словами: “Зречися себе, візьми свій хрест і йди за Мною”, – занадто важка. Однак набагато тяжчим буде наказ: “Геть від мене, проклятий, у вогонь вічний”. Якщо я буду настільки нетерплячим з маленьким стражданням тепер, то чи зможу коли-небудь витримати пекло? Не можу очікувати того, щоб мати необмежене задоволення на землі й водночас радіти з Тобою в Небі. Тому, дорогий Господи, щоб я був забезпечений од вічної кари, нехай я зроблю все, що в моїх силах, у зношенні тягарів земного життя. Нехай, радше, оберу терпіння на землі або навіть смерть цієї ж миті, ніж я мав би скоїти смертний гріх. Амінь.

Попередній запис

Розділ 19: Божі мірила

ХРИСТОС: Моя дитино, у день суду лахміття бідних сяятиме ясніше, ніж пристойний одяг тих, хто надмірно любив це земне життя. ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 21: Святий страх Божий

ХРИСТОС: Моя дитино, якщо бажаєш робити поступ на дорозі до Неба, то зберігай у своєму серці святу боязнь перед Божою ... Читати далі