Вічний принцип (Розділи 26-31)
- «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя». Прип. 4:23
- «Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини». Прип. 27:19
- «Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?» Єремії 17:9
- «Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги». Матвія 15:19
- «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою». Матвія 22:37
- «Але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом». 1Петра 3:4
Наш вічний принцип – «Чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» – узятий з епіграфа до вивчення цієї біблійної книги. Це сильний вірш – і він стає сильнішим, коли ви читаєте його разом з наведеними вище місцями Писання.
Без особливого поглиблення в усі теологічні нюанси природи людської, ми можемо сміливо сказати, що наше серце є керівним центром нашого життя. Це суть нашої істоти, нашої душі і нашого характеру. Це рушійна сила наших мотивів і поведінки. Це джерело наших ідей, переконань, почуттів, звичок, тенденцій, дій, поглядів і виборів. Воно дивовижно комплексне, важко вловиме і навіть лукаве. Ми обманюємо себе, якщо гадаємо, що ми навчилися контролювати його.
Навіть світський письменник Кевін Кашман пише: «Я думаю, що причиною того, що більшість людей гадають, що вони дуже добре знають самих себе, є те, що їх досвід зіткнення з їх внутрішнім світом обмежений дуже невеликими межами». Паркер Пальмер у своїй книзі «Дозволь твоєму життю говорити» пише: «Нам подобається говорити про зовнішній світ, неначе він є нескінченно комплексним і вимогливим, але він надзвичайно простий у порівнянні з лабіринтом наших внутрішніх життів».
Це на наше внутрішнє життя, суть нашого буття – на наше серце дивиться Господь. Ми іноді бачимо його. Наші друзі іноді бачать його. Але Бог завжди бачить його. Він бажає, щоб ми, з Його допомогою, обережно піклувалися про нього.
Уважно прочитайте те, що Даллас Вілард написав у своїй книзі «Відновлення серця»: «Революція Ісуса – це початок і продовження революції людського серця або духу. Вона не відбувалася і не відбувається через формування соціальних інститутів і законів, зовнішніх форм нашого існування, вважаючи, що вони, згодом, встановлять правильний лад життя в людях, які перебувають під їх впливом. Але це революція є революцією характеру, і вона відбувається через зміну людей зсередини, через постійні особисті стосунки з Богом, через Христа і стосунки один з одним… Зовнішні, соціальні плани можуть бути корисними в цьому випадку, але вони не є ні кінцем, ні фундаментальною частиною цього».
У Псалмі 139:23-24 Давид пише: «Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!».
Чи готові ви молитися цією молитвою регулярно упродовж декількох днів і записати те, що Бог відкрив вам про ваше серце? Якщо так, то почніть прямо зараз.
