«Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар». Євреїв 12:1
Написано, що за кожного грішника, який кається, радіють Божі ангели (Лк. 15:10); отже, можна припустити, що сонми ангелів завжди вболівають за нас із небесних трибун. Вони належать до «хмари свідків», згаданої в Посланні до Євреїв (12:1), й не оминають увагою жодних подробиць нашого земного шляху.
Звісно, не оминає нас увагою і Бог – Отець, Син і Дух Святий. «Немає створіння, щоб сховалось перед Ним, – каже Біблія. – Йому дамо звіт!» (Євр. 4:13).
У книжці «Коли я піду долиною» Венс Гевнер розповідає про старого проповідника, який до глибокої ночі готував проповідь для своєї крихітної церковної громади. Дружина докорила йому: мовляв, навіщо витрачати так багато часу, якщо матиме дрібку слухачів. На це скромний служитель відповів: «Хіба ж дрібку. Люба моя, здається, ти забула, скільки їх буде на небі!» Д-р Гевнер додає: «Ніщо не позбавлено сенсу, якщо за цим стежать небеса. Нам завжди варто показувати якомога кращу гру, пам’ятаючи про “хмару свідків” на трибунах».
