ХРИСТОС:
Моя дитино, є моменти, коли треба зосередитись і уникати розмови. Нема жодної користі з недоброї, нерозважливої чи непристойної бесіди. Що доброго в марнуванні часу на даремну дискусію чи хвалькуватість?
Справді, є моменти, коли невимушена розмова приносить необхідне полегшення і відновлення сил, але бесіда, що не допомагає слухачеві чи співрозмовникові вести краще життя, – це ганебна трата дорогоцінного часу, що ніколи не повернеться.
Думай, перш ніж говорити, тож ніколи не жалітимеш за свої слова. Сказане слово не повернеться. Не завжди можливо направити шкоду, заподіяну необдуманою бесідою.
Багато святих при кожній найменшій нагоді усамітнювалися, щоб насолоджуватись тіснішим зв’язком зі Мною. Один із них якось зауважив: “Щоразу, пішовши до людей, я повертався меншою людиною”. Хіба не так само з тобою, коли розмовляєш задовго? Легше зберігати мовчання цілком, ніж зупинити розмову, коли треба.
У мовчанні Я розмовлятиму з тобою з меншими перешкодами. Мої слова приходитимуть як ідеї, бажання, наміри, рішення, що зароджуються у твоїй душі. Ти чутимеш Мій голос із меншим розсіянням. Люби мовчання і навчись його добре використовувати. Тоді будеш близько Мене, як і Я біля тебе.
РОЗВАЖ:
Мовчання є правдивою чеснотою тоді, коли практикується для Бога. Розвиваючи любов до мовчання, навчуся більшої мудрості, матиму ширший погляд на щоденне життя і чіткіше бачення Божої близькості та любові. У бесідах з людьми більше слухатиму і менше розмовлятиму, більше вчитимусь і робитиму менше помилок. Люди поважатимуть мої судження більше, бо Я, перш ніж говоритиму, думатиму. Щоразу відкриватиму вуста лише з конкретною метою, доброю метою. Божа мудрість займе місце людської глупоти, тож мої слова допомагатимуть тим, хто мене слухатиме.
МОЛИСЯ:
Любий Святий Духу, мій Боже, навчи мене говорити добре і мудро. Допоможи мені уникати безкорисних розмов. Допоможи часто говорити з Тобою. Даруй мені ласку, щоб мої слова ніколи не шкодили людям доброї волі. Нехай мої слова завжди приносять розраду тим, хто в смутку, провід тим, хто розгублений, світло – неосвіченим, надію тим, хто у відчаї, спокій тим, хто в турботах, і добру пораду тим, хто її потребує. Візьми мої уста і зроби їх Своїми. Зроби мій розум Своєю власністю, і хай він стане знаряддям Твоєї доброти і правди. Надіюся стати людиною мовчання, тобто тим, хто прагне більше говорити радше з Богом, ніж з людьми. У спілкуванні з людьми нехай завжди зближаю Тебе з ними, а їх – з Тобою. Амінь.
