ХРИСТОС:
Моя дитино, природа тягнеться до речей, що привабливі чи дивовижні. Усе, що звичайне і недороге, відштовхує її. Ласка відмовляється занадто тягнутись до чого-небудь земного. Вона навмисно вибирає звичайні речі, навіть непривабливі, щоб не відволікатись від Мене в щоденному житті.
Природа тішиться досягненнями і виграшами, але хвилюється кожною втратою. Ласка ж зовсім не засмучується, якщо втрачає світові вигоди, і не турбується, коли повинна полишити земні здобутки.
Природа дратується через неприємні й жорсткі слова, а ласка знає, як бути урівноваженими з безжалісними і непривітними людьми.
Природа більше любить отримувати, ніж давати. Їй до вподоби мати малі привілеї. Ласка більше готова давати, ніж отримувати. Вона намагається уникати привілеїв, навіть хоче мати менше, ніж інші, щоб бути більше подібним до Мене – Царя жертви.
РОЗВАЖ:
Усе це справді відбувається в моєму житті. Часом я надто сліпий, аби зрозуміти, що відбувається в Мені і навколо мене. Я не завжди хочу робити те, чого хоче від мене Бог. На кожному кроці продовжується боротьба, боротьба сліпого егоїзму з ласкою Божою в моїй душі, боротьба зла з добром. Лише коли засинаю, ця війна стихає.
МОЛИСЯ:
Мій Боже, якими важливими виглядають навіть малі речі, коли чую, як пояснюєш їх у світлі вічності. Так часто те, що вважаю малим, насправді є великим, бо це вибір між моєю волею і Твоєю. Ніщо не є малим, ніщо не є неважливим, ніщо не є неістотним у моєму щоденному житті. Те, що думаю, роблю, кажу – показує, чого хочу і яким намагаюсь бути. Зроби, щоб я більше усвідомлював Твою присутність у моєму житті. Якщо бачитиму Тебе чіткіше, буду більше схильний до того, щоб забути себе і виконувати Твою святу Волю. Даруй мені ласку бути більше для Тебе і менше для цього сліпого і нерозумного “я” в мені. Амінь.
