ХРИСТОС:
Моя дитино, як може хтось віддаватися приємностям цього земного життя? Такі люди не сприймають мізерності своїх душ і скороминущості цього короткотривалого досвідчування. Вони не зупиняються, щоб призадуматися та поглянути глибше поверхні своєї щоденної діяльності. Вони сміються тоді, коли мають багато причин для того, щоб плакати. Щасливий той, хто може перемагати принади, які заважають йому тверезо думати.
Щодо тебе, то намагайся розвивати в собі правдиву скруху сердешну. Скруха є глибоким і тривалим смутком за вчинені тобою гріхи. Вона не є похмурим чи гнітючим смутком, але розумним визнанням своїх гріхів і щирою та чітко визначеною постановою виправитися. Оскільки скруха походить із усвідомлення, що ти образив такого доброго Бога, вона приносить із собою готовність прийняти з Моєї руки все.
Скруха відкриває шлях до багатьох благословень і неоціненних ласк. Коли скруха наповнить твою душу, світ утратить свою магічну принадність і стане більш відразливим для тебе. Скруха допоможе тобі зрозуміти, як швидко минають радощі світу, тоді коли вічності немає кінця. Ти чітко побачиш, що твої гріхи ображали Мене. Той, хто посідає правдиву скруху, є достатньо чесним, щоб визнати свої гріхи й щиро жаліти за них. Його правдивий жаль підтверджується щирими зусиллями позбутися своїх упадків.
РОЗВАЖ:
Скруха є великою ласкою, через яку Бог допомагає мені бачити правду про мої гріхи. Вона також допомагає мені довести, що я жалію за свої упадки. Через скруху людина починає боротися з упадками й практикувати протилежні їм чесноти. Я можу бути певним, що маю правдивий жаль тільки тоді, коли почав щось конкретно робити, аби більше не грішити. Скруха є тривалим смутком, бо вона не є емоцією, але радше розумним визнанням фактів. Вона показує мені мої упадки, Божу доброту й мою власну потребу змінитися на краще. Таким чином, скруха сердешна допомагає мені щоденно залишати мої упадки та осягати протилежні їм чесноти.
МОЛИСЯ:
Господи, я хочу жити радісним життям, але не хочу такої веселості, яка відкидає визнання правди. Можу визнавати свої гріхи й при цьому бути веселим настільки довго, наскільки стараюся робити все, що в моїх силах, аби перемагати й надолужувати за вчинені мною гріхи. Я не хочу жодного дару, ані таланту, що може зробити мене гордим або хоч трохи гіршим. Не все високе є святим; так само не кожна річ, що подобається, є доброю. Добрі бажання не завжди вільні від самолюбства. Ти, мій Господи, не завжди задоволений тим, що цінуємо ми. Набагато краще мати скруху сердешну, ніж просто говорити про неї. Подай мені справжнє каяття, щоб я міг ненавидіти мої гріхи й щоденно боротися з ними. Амінь.
