Розділ 38: Людська пошана

ХРИСТОС:

Моя дитино, людська повага – це побоювання зазнати критики чи виправлення людей. Живи своїм житіям у Моїй присутності і не думай занадто багато про те, що люди можуть подумати чи сказати. Поки твоя совість чиста, думки чи слова людей не можуть нічого ні додати, ні відняти від твоєї справжньої вартості. Ти не є кращим, коли люди хвалять тебе, і не є гіршим, коли вони знаходять недоліки в тобі. Ти є таким, яким є, і Я бачу тебе таким, яким ти є насправді.

Твоя вартість у Моїх очах не залежить від суджень людей. Я дивлюсь на твоє серце. Я бачу твої наміри і щирі зусилля. Люди судять тебе переважно за твоїми зовнішніми вчинками. Вони не можуть бути певними твоєї гідності чи провини насправді. Надто часто вони судять тебе згідно з власними уподобаннями і антипатіями, марновірством і настирливими ідеями.

У цій справі намагайся наслідувати Мого апостола Павла. Він намагався задовільнити кожного, стаючи усім для всіх. Однак він не брав до уваги те, що люди думали про нього. Він знав надто добре, що неможливо задовільнити усіх. Він тяжко працював, аби удосконалити життя людей, але не міг запобігти жорстокій критиці і осуду з боку деяких.

Як Павло, ти також мусиш віддати своє життя в Мої руки і залишити усі осуди Мені. Захищай себе від несправедливої критики покорою і терпеливістю. Коли б мовчанка зробила більше шкоди, ніж добра, молися за розсудливу мову, і тоді захищай себе правдою.

РОЗВАЖ:

Втішно усвідомлювати, що коли люди бачать лише дію, Бог бачить також бажання, намір і щирість моїх зусиль. Мені потрібно лише бути впевненим, що щиро роблю все можливе без самообману чи гордині. Бог побачить, що правда в кінці переможе. Вже більше не завдаватимуть мені болю злі язики і жорстокий осуд, якщо покладатимусь більше на Бога, ніж на себе. Не відкладатиму добрий вчинок і не робитиму поганий зі страху перед людською критикою чи глузуванням.

МОЛИСЯ:

Мій небесний Судде, у Твоїх стіп складаю Тобі життя моє. Бажаю робити все від мене можливе на Твою славу і честь. Хочу шукати Твоєї правди і дотримуватись її у своєму щоденному житті. Не турбуватимусь, аби захищати себе від непорозумінь чи нагод, якщо я не зобов’язаний уникнути ганьби чи непотрібних образ. А щодо решти, то залишаю увесь осуд у Твоїх руках. Врятуй мене від власної пихи та егоїзму. Прости злому язикові, що наважується судити мене, і нерозумному серцю, що сміє засуджувати. Нехай ніколи не обминаю доброї справи і не виконую злої через страх перед глузуванням чи образою людей. Лише Ти один Всесвятий; Ти один – мій Господь; Ти один – Всевишній! Люди так часто помиляються у своїх осудах. Я ніколи більше не дозволю їхнім переконанням відвернути мене від Твоєї святої Волі. Амінь.

Попередній запис

Розділ 37: Любов до всіх

ХРИСТОС: Моя дитино, нехай наповню твоє серце любов’ю, щоб ти міг любити Мене повною і досконалою любов’ю. Любов бачить Мене ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 39: Мир душі

ХРИСТОС: Моя дитино, Мої святі жили в цьому світі без нарікань. Вони знали свої хиби і жертвували щоденні випробування на ... Читати далі