ХРИСТОС:
Моя дитино, коли даю тобі небесне світло і силу, не ставай гордим і самозадоволеним. Згадай, яким слабким і жалюгідним ти є без цих дарів. Той, хто самовпевнений, коли все гаразд, часто зазнає крайнього занепаду духа, відчуває смуток і страх, коли надходять спокуси і труднощі.
Будь упевнений у своїй цілковитій залежності від Мене. Без Мене ти – ніщо. Глибоке усвідомлення цієї правди допоможе тобі контролювати власні думки і бажання. Воно зміцнюватиме тебе в часі спокуси, щоб ти так легко не впадав у гріх.
Борися, як добрий вояк. Якщо впадеш через слабкість, молися за більшу допомогу і вставай з більшою рішучістю, ніж раніше. Стережися самозадоволення і гордині. Ці два гріхи ведуть людей до помилки, а іноді роблять їх невиліковно сліпими до власних недоліків та проступків. Вчися з падіння тих, хто безглуздо уповає на власні здібності. Нехай це для тебе буде пересторогою, щоб ти був завжди покірним.
РОЗВАЖ:
Бог має визначений план щодо мене, план, що безпосередньо пов’язаний з моїм вічним спасінням. Часом Він дає мені внутрішню радість, мир, прагнення чинити більше добра. Іноді Він забирає ці внутрішні дари, і я почуваюся пригніченим, загальмованим, а, можливо, навіть сумним й знеохоченим. Урівноважена людина намагається жити виважено, не віддаючись настроєві чи почуттям. Коли Бог посилає їй духовне світло і радість, вона намагається втішатись цими дарами, контролюючи себе і пам’ятаючи, що незабаром зазнає духовних випробувань, які відберуть теперішню радість. І також у часі терпінь вона пригадує собі радість, яку мала раніше і матиме свого часу знову. Така людина уникає крайньої мінливості і ненадійності тих, хто діє, керуючись почуттями та настроєм.
Вона надійна для Бога і ближнього, бо прагне контролювати себе чи то в стані радісного піднесення, чи в стані обтяження духовною темрявою та смутком.
МОЛИСЯ:
Мій Боже і Творче, правда в тому, що я цілком залежний від Тебе в усьому. Без Тебе я – ніщо і не можу нічого. Якщо визнаватиму цю залежність від Тебе своїм щоденним життям, стану справді великим. Сподіваюсь, що наполегливіше докладатиму зусиль, щоб подобатись Тобі в щоденних працях і заняттях. Я не гордитимусь, насолоджуючись Твоїми дарами, і не знеохочуватимусь, коли забиратимеш їх від мене. Ти маєш підстави поводитися так зі мною. Надіюся, що пам’ятатиму про Твою безмежну мудрість і любов незалежно від того, що сьогодні зі мною станеться. Чи тішитимусь миром, чи страждатиму від випробувань, хочу, щоб моя вірність твоїй святій Волі залишилась незмінною і непохитною. Амінь.
