ХРИСТОС:
Моя дитино, часто знання є причиною гордині і марнославства. Деякі люди вважають себе кращими за інших через свої знання. Вони не розуміють, що знання не варті нічого, якщо не роблять людину кращою в її щоденному житті.
Знання можуть принести багато непотрібних тривог. Багато речей нічого не змінять у твоєму житті, незалежно від того, чи знаєш ти про них, чи ні.
Деякі люди настільки стривожені пошуком знань, що вони навіть не беруть до уваги свої недоліки і хиби. Якби вони були настільки старанні у викоріненні вад і здобутті чеснот, як у пошуку знань, світ був би набагато кращим.
Деякі особи більше прагнуть слави і вшанування, ніж того, щоб бути покірними; вони загублені у своїх егоцентричних уявленнях. Вони знищені через пусте навчання і безкорисні знання, бо забули про Мене.
Зарозумілі рідко можуть стати духовними особами. Вони оцінюють інших лише за знаннями чи відсутністю їх, так ніби людина складається лише з інтелекту.
РОЗВАЖ:
Знання – частина людини. Вчинки – це інша частина. Чим більше вчитимусь, тим більше бачитиму власне невігластво. Правдиве навчання упокорює людину, бо показує їй велич Божого творіння і її власну нікчемність. Найбільш вчені люди глибоко переконані, що знають мало. Якщо вважаю, що освіта робить мене кращим від ближнього мого, то я втратив духа правдивого навчання. Правдиве навчання має показувати мені дедалі більше вагомості Бога у світі і славне значення щоденного життя. Кожна крихта знання може мені допомогти якоюсь мірою, але я маю насамперед навчатись того, що найбільше збагатить моє життя, – Божого вчення через Його Церкву. Якщо моє навчання не веде мене до кращого життя, воно – марнування дорогоцінного часу. Доброчесне життя має цінність в очах Божих. Навчання, власне, призначене для того, щоб допомогти мені жити таким життям.
МОЛИСЯ:
Мій Ісусе, яку користь дадуть мені розмови і обговорення великих речей, якщо я їх не роблю? Моїм найбільшим досягненням перед Твоїм Отцем Небесним є щоденний поступ у щораз більшому наближенні до Твоєї святості та доброти. У день Суду мене не спитають, скільки всього я вивчив, але скільки зробив. Справді, спочатку мушу навчитися того, що треба зробити, але зволь дати мені ласку дбати не так про навчання, як про діяння. Хочу зрозуміти краще те, чого Ти від мене бажаєш. Тоді з Твоєю допомогою бажаю рухатися вперед і це робити. Амінь.
