Будь-яка книжка не замінить безпосереднього священичого проводу, розмови зі самим отцем, але друковане слово має ту перевагу, що дає читачеві можливість будь-якої миті почути думку духовного отця. Таке слово можна не раз перечитувати і роздумувати над ним, досягаючи усвідомлення віри і християнського життя, поглиблення яких відбувається вже в наших пережиттях. Хай воно й досить загальне, але саме ці загальні закони отцям доводиться сотні разів втовкмачувати своїм глухим чадам. Тому книжка отця Дайчера, що виникла на основі досвіду його священичого керівництва вірними, зосереджується на базових поняттях внутрішнього життя християнина – вірі, наверненні, випробуванні, гуморі, пустелі, багатих і вбогих засобах, таїнствах, молитві, любові.
Ці роздуми легко читати, вони викликають довіру і призначені для найширшого загалу.
ЗМІСТ
Частина перша: ЧЕСНОТА ВІРИ
Що таке віра?
Богословське визначення чесноти віри надзвичайно складне. У запропонованих тут роздумах ідеться про визначення віри не з погляду догматичного богослов’я, а з погляду богослов’я внутрішнього життя. Євангельська віра – це відповідь людини на об’явлення Бога в особі Ісуса Христа. Це участь у житті Бога, досвідчення Божого життя в нас, яке дозволяє нам бачити самих себе й дійсність навколо нас ніби очима Бога. Це припадання до особи Христа, нашого Вчителя, Господа, Приятеля, Друга; опертя на Христа – надійну скелю нашого спасення, – а також довірення себе Його безконечній силі й безмежній любові. Коли людина безпорадна, віра стає безперервним прибіганням до невичерпного Божого милосердя й очікуванням усього від Нього.
Розділ перший: ВІРА ЯК УЧАСТЬ У БОЖЕСТВЕННОМУ ЖИТТІ
Розділ другий: ВІРА ЯК ПРИПАДАННЯ ДО ХРИСТА
Розділ третій: ВІРА ЯК ПОКЛАДАННЯ НА ХРИСТА І ДОВІРЕННЯ СЕБЕ ЙОМУ
Розділ четвертий: ВІРА ЯК ВИЗНАННЯ ВЛАСНОЇ БЕЗПОРАДНОСТИ Й СПОДІВАННЯ УСЬОГО ВІД БОГА
Частина друга: ДИНАМІЗМ ВІРИ »
Частина друга: ДИНАМІЗМ ВІРИ
Динамічне явище
Віра як вираження наших взаємостосунків з Богом є динамічним явищем, процесом, що підлягає безперервним змінам. Цей процес відбувається з ініціятиви Бога і внаслідок відповіді людини, в якій вона довіряє себе Йому. Бог часто руйнує стабільність нашого життя і, ставлячи нас у важкі ситуації, змушує засумніватися в нашій довірі, щоб через випробування віри й позбавлення усього, зробити нашу віру динамічнішою. Важкі ситуації, як зовнішні, так і внутрішні, які вимагають нашого навернення, мають оживити наше припадання до Христа, бажання покластися на Нього, довірити себе Йому й чекати всього від Бога.
Якщо ми не зростаємо у вірі, вона може перетворитися в закопаний талант. Але Бог не погоджується на це. Він не хоче, щоб наша віра закостеніла. І саме тому – сподіваючись, що вона стане глибшою і динамічнішою – Бог допускає важкі ситуації, змушуючи нас постійно робити вибір. Динамізм віри здійснюється у випробуваннях, приводячи або до кризи віри, або до її поглиблення. Наша віра постійно змінюється. Рік тому ти вірив не так, як тепер (щодо інтенсивности віри), через рік віритимеш ще інакше. І тому таким важливим стає питання: чи зростає твоя віра, чи послаблюється? Бо ми не стільки є віруючими, скільки стаємо ними, не стільки є християнами, скільки стаємо ними, не стільки живемо Євангелієм, скільки намагаємося до нього дорости.
Розділ перший: НАВЕРНЕННЯ ЯК МІРА НАШОЇ ВІРИ
- Божі докори
- Наслідки зла
- Не можна пізнати Христа без людини
- «Таїнство навернення»
- Покровителі Таїнства навернення
- Навернення до радикалізму
Розділ другий: «ЧЕСНОТА» ГУМОРУ НА СЛУЖБІ ВІРИ
Розділ третій: ВИПРОБУВАННЯ ВІРИ
Розділ четвертий: ПУСТЕЛЯ
Розділ п’ятий: БАГАТІ Й УБОГІ ЗАСОБИ В ЦЕРКВІ
Частина третя: АКТУАЛІЗАЦІЯ ВІРИ »
Частина третя: АКТУАЛІЗАЦІЯ ВІРИ
Християнська ініціяція
Віра має пронизувати все наше життя. Лише тоді віруючий усією своєю людською природою й усією своєю повсякденністю входить у союз із Богом. Найповніше віра здійснюється у святих таїнствах, особливо в таїнстві християнської ініціяції. Завдяки вірі ми можемо побачити в них спасенне діяння Христа і прийняти його. Першим таїнством християнської ініціяції є хрещення. У ньому ми отримуємо разом з надприродним життям дар віри. Охрещений стає прищепленим до Ісуса Христа, завдяки чому відбувається засадниче посвячення – посвячення людської особи Богові і її покликання до святости. Миропомазання, що є наступним таїнством християнської ініціяції – підсилює динамізм віри, дарує миропомазаному виняткову силу Святого Духа й зобов’язує поширювати та захищати віру. У Євхаристії ж, кульмінаційному таїнстві віри й третьому таїнстві ініціяції, ми особливим способом єднаємося з Христом розп’ятим і воскреслим. Найвищим виявом життя вірою є участь у викупній Жертві Христа, коли ми разом з Його Жертвою віддаємо Богові Отцеві й себе. Євхаристія, під час якої ми спільно приносимо жертву та спільно єднаємося з Христом, творить спільноту віри.
Особливим чином віра актуалізується в молитві, яка є діялогом людини з Отцем за посередництвом Ісуса Христа у Святому Дусі, діялогом, який розпочинається й розвивається у вірі. Віра реалізується також і через таку форму діялогу з Богом, як слухання слова Божого, коли людина добровільно віддає себе Богові, що відкривається їй, підпорядковуючи свій розум і волю послуху віри. Необхідно також, щоб віра виявлялася у вчинках любови, без яких вона стає мертвою. Віра, яка є постійним процесом навернення, – це постійне відкриття себе для любові Бога і постійне прийняття цієї любови для того, щоб дарувати її іншим.
Розділ перший: ТАЇНСТВО ХРЕЩЕННЯ
Розділ другий: МИРОПОМАЗАННЯ
Таїнство миропомазання тісно пов’язане з хрещенням і Євхаристією, тому що, як і вони, є таїнством християнської ініціяції. Якщо завдяки хрещенню людина стає належною до спільноти Церкви, то миропомазання ще більше й повніше залучає її в Тіло Христове. Таїнство миропомазання посилює динамізм благодати хрещення і дарує виняткову силу Святого Духа, зобов’язуючи нас бути свідками Христа, поширювати віру й захищати її. Разом з хрещенням і Євхаристією, таїнство миропомазання обумовлює та поглиблює процес уподібнення віруючої людини до Христа.
Розділ третій: ЄВХАРИСТІЯ
Існує тісна взаємозалежність між вірою і таїнствами. Віра завжди є попередньою умовою дієвости таїнств, сила яких єднається з її силою. Догматичне богослов’я підкреслює, що таїнство, хоча й діє своєю власною силою, проте, якщо немає віри, то воно не дасть плодів.
Багато християн, хоча й часто приступають до святих таїнств, не зростають духовно через своє маловір’я і тому не можуть долучитися до спасенної справи Христової смерти й воскресення, яке здійснюється в таїнствах.
Розділ четвертий: СЛУХАННЯ СЛОВА БОЖОГО
Між вірою й таїнствами існує така ж сама тісна взаємозалежність, як і між вірою й словом Божим. Святе Письмо закладає віру, а водночас вимагає активної співпраці, навернення й реалізації його в щоденному житті, яке має бути життям віри. Бо віра є відповіддю на слово Боже, є слуханням слова для того, щоб жити ним щодень.
Розділ п’ятий: МОЛИТВА ЯК АКТУАЛІЗАЦІЯ ВІРИ
Молитва й віра – це не окремі реальності, які залежні одна від одної чи які існують поряд. Молитва завжди перебуває в найтіснішому зв’язку з реальністю віри, є зустріччю людини з Богом у вірі, і, в підсумку, формою здійснення віри. Якщо віра є припаданням до Христа та довіренням себе Йому, то молитва – це віддання і посвячення себе Христові, щоб Він по-новому прийняв тебе й перемінив. Якщо віра є визнанням власної безпорадности й очікуванням усього від Бога, то молитва – це екзистенціяльне благання духовного убозтва і внутрішньої порожнечі людини, аби Святий Дух сповнив її Своєю присутністю й силою. Відповідно до поглиблення віри, молитва стає щораз чистішою й пристраснішою. Як актуалізація віри, позначена динамізмом навернення, молитва – разом з Євхаристією й словом Божим – веде людину до перетворення, до навернення.
Розділ шостий: ЛЮБОВ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ВІРИ