Дієвість убогих засобів

Убогі засоби, які ти приймаєш з любові до Бога, – це страждання, біль у колінах від довгого стояння на молитві, чиєсь невідоме відречення від себе, відмова від самого себе, життя у великій тиші, мовчанні, спогляданні. Фактично про це ніхто не знає, це невидимі засоби, їх не може зробити явними жодна соціологічна статистика, але саме вони, убогі засоби, мають вирішальний вплив на долю світу.

Багаті засоби є багатими в очах світу, але у світлі віри вони сприймаються зовсім інакше. «Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, – скаже апостол Павло, – а Боже немічне сильніше воно від людей» (1Кор. 1:25). Те, що вбоге в очах людей, – багате в очах Бога. Тому вбогі засоби є насправді найбагатшими, найдієвішими, вони є виявом істинної мудрости – євангельської. Застосування багатих засобів тільки тоді буде дієвим, коли спиратиметься на убогі засоби – на глибоке внутрішнє життя, життя молитви, відмови від себе, на повне віддання себе Богові. Дієвість убогих засобів випливає з присутности в душі Христа – Бог настільки віддається душі, наскільки душа віддається Богові. «Активне життя – скаже св. Тома Аквінський – постає з повноти споглядання» (Summa theologica). Ефективність багатих засобів (юридично-організаційного апостольства) випливає з багатства убогих засобів, а не навпаки. Багаті засоби можуть бути обмежені, наприклад, браком часу, фізичних сил, організаційних здібностей чи переслідуваннями Церкви. Убогих засобів натомість жодні зовнішні фактори не можуть відібрати в Церкви. Їх брак не можна нічим виправдати, оскільки для їх здійснення потрібні лише добра воля і любов.

Багаті засоби теж потрібні Церкві, і їх не треба відкидати. Бог не хоче однобокости, Він хоче, щоб була церковна преса, щоб були різні форми видимого апостольства. Такі багаті засоби не слід нехтувати, їх теж треба використовувати для служіння Богові. Треба лише пам’ятати, що їх ефективність випливає з наявности вбогих засобів.

Віра – це визнання власної безпорадности і сподівання всього від Бога, а відчуття безпорадности й сподівання усього від Бога – це par excellence убогі засоби. Чи усвідомлюєш їх цінність у своєму житті? Адже Бог, мабуть, не жалкує для тебе таких нагод. Хто з нас не переживав скорботи, особливих труднощів, духовної пустелі? Хто з нас не боровся чи то сам зі собою, чи то із зовнішніми умовами життя? Усього цього не можна побачити, систематизувати, оцінити. Ці речі настільки потаємні, що про них не має жодних статистичних даних. Хто ж може знати про те, що ти колись, у певну мить свого життя, сказав Богові: «Так, хочу, хочу всього, чого Ти від мене очікуєш». Що колись, коли тобі було важко, ти крізь сльози сказав Йому, що любиш Його й хочеш Його любити. Хто знає, скільки разів ти перемагав себе, відмовляв собі в чомусь, переламував власну волю? Це і є оті найважливіші для тебе, для Церкви, для світу вбогі засоби, які прикликують Божу поміч. Скільки ж то разів Бог давав тобі нагоду скористатися ними. Може, ти змарнував їх і не хотів прийняти безцінних Божих дарів? Можливо, ти навіть мав через них претензії і бунтувався, тимчасом як Він майже силоміць втискував їх тобі й просив, щоб ти не відкидав того, що таке важливе в справі спасіння світу. Той, кого називають Божественним Жебраком, найкраще знає ціну вбогих засобів. Тому не забувай, що дуже важливо прийняти приниження з радістю, щоб попри власний сум усміхатися, щоб пробувати всупереч переживанням дивитися на світ привітно, з вірою, що любов обов’язково переможе. Бог нічого не забуває: ні твоїх колін, які, можливо, дуже болять, коли ти молишся клячучи, ні ніг, що терпнуть під час богослуження в церкві. Він знає про всі вбогі засоби, які дав тобі для розпорядження, щоб ти прийняв чи відкинув їх у глибині свого серця. Одночасно це там, у твоєму серці, вирішуються долі твоїх близьких і твоя власна. Дія убогих засобів, які самі собою неефективні в досягнені мети, базована на вірі, коли діє сам Бог.

Ти говориш, що молишся за когось, хто не вірує, що дуже багато молишся за чиєсь навернення чи здоров’я. Але ж усе залежить від того, якою є твоя молитва. Не раз було б достатньо тільки твого «так», сказаного Богові з радістю. Цей звичайний, убогий, непоказний засіб насправді може чинити дива.

Якщо ти не зрозумів цінности вбогих засобів, то по суті не зрозумів чим взагалі є християнство у своїй глибині. Бо якщо ти не розумієш цінности й сенсу вбогих засобів, то не розумієш хреста, що є в осерді Церкви. Це з хреста Ісус притягнув усе до Себе, з того хреста, під яким стояла Його Мати, яка перед страшними стражданнями Спасителя не відмовилася від свого «так». Це з хреста невпинно плине Божа благодать викуплення й освячення світу. Спаситель притягує тебе не Своїм тріюмфальним в’їздом в Єрусалим, а хрестом, і з хреста Він кличе тебе йти за Ним, полюбити Його так, як Він полюбив тебе – «до самого кінця».

Попередній запис

Два види земних засобів

Жак Маритен ділить земні засоби, якими користується Церква з духовною метою, на багаті – rich temporal means, й убогі – ... Читати далі

Наступний запис

Перемога завдяки вірі

Класичним біблійним текстом, який показує у світлі віри цінність і значення убогих засобів, є сцена боротьби з амаликитянами. Переходячи через ... Читати далі