Два види земних засобів

Жак Маритен ділить земні засоби, якими користується Церква з духовною метою, на багаті – rich temporal means, й убогі – humble temporal means. Багатими засобами можна назвати ті, які вдається побачити й статистично почислити. Як своєрідні засоби цього світу вони вже за самою своєю природою передбачають відчутний і явний успіх. До них належать, наприклад, організації, збори, походи, архітектура й оздоблення храмів, авдіовізуальні засоби, засоби масової інформації. Характерною рисою багатих засобів є те, що завдяки своїм видимим успіхам і наслідкам вони втішають самолюбство. З ними пов’язана небезпека присвоєння, приписування собі їх результатів і почуття тріюмфу, яке тоді виникає.

Інший вид засобів, за Маритеном, – це засоби вбогі. Вони позначені знаменням хреста й передають одну з найглибших євангельських істин: «Коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе» (Ів. 12:24). У цих засобах виявляється своєрідний парадокс динамізму віри: чим вони убогіші, мізерніші й непомітніші, тим більша їхня ефективність. У протилежність до багатих засобів ці засоби не передбачають відчутного результату та не мають у собі внутрішньої потреби земних досягнень.

Убогий Ісус

Ми звикли в нашому житті, у житті Церкви, покладатися на багаті засоби. Ми так хочемо побачити перемогу й тріюмф Христа, Його силу та владу. А Він тим часом ховається: убогим постає у Віфлеємі, ще убогішим на Голгофі і, може, найубогішим – у Євхаристії. Доходячи до таких крайнощів у Своїй убогості та приниженні, Він підкреслює значення вбогих засобів.

У Своєму ділі спасіння Ісус вибирає передовсім убогі, покірні засоби. Під час Його народження не видно жодної ознаки сили. Ісус приходить до нас малим Дитям, що вповні віддане на милість людей, які Його оточують. Він цілком залежить від них, нікому не чинить опору, не може ні здійснити Своєї волі, ні захиститися. Він дає пізнати себе передовсім у своїй вбогості, приниженні, слабкості. Таким Він постає в мить народження і таким буде у Своїх стражданнях. Цим Він показує, що й ти маєш бути пониженим, позбавленим усього, маєш вмерти для себе, вибираючи те, що найдієвіше для тебе – вбогі засоби.

Це не означає, що Ісус не користувався багатими засобами. Адже урочистий в’їзд в Єрусалим і є багатим засобом, тріюмфом Христа. Ісус хотів показати, що, натовп, коли Він захоче, віддасть Йому найвищі почесті й стелитиме перед Ним шати, що Він може усе. Але саме у Вербну неділю, саме після Свого тріюмфального в’їзду в Єрусалим Христос чинить інакше. Щоб апостолам не запаморочилося в голові, як це не раз бувало, щоб вони не зійшли на манівці, Ісус говорить слова, які багатьох приголомшили: «Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.» (Ів. 12:24).

У житті Ісуса були й чудеса, але Він передовсім уживав убогих засобів. Під час арешту ми ще раз бачимо, як Він використовує багатий засіб: Своїм словом Ісус змушує катів упасти перед Ним на землю (див. Ів. 18:6). Він кинув їх на землю, показав Свою силу й міць, але потім дозволив їм знущатися з себе, глузувати, плювати, кричати біля хреста: «Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, зійди із хреста, та спаси Самого Себе! […] Інших спасав, а Самого Себе не може спасти!» (Мр. 15:29-31). Ісус із божественним спокоєм переносить усе це, приймаючи ці убогі засоби, які спасають світ.

Попередній запис

Пустеля – місце пониження

Біблійна символіка пустелі пов’язана par excellence з покликанням вибраного народу вийти з Єгипту й увійти в Обіцяну Землю. З Єгипту ... Читати далі

Наступний запис

Дієвість убогих засобів

Убогі засоби, які ти приймаєш з любові до Бога, – це страждання, біль у колінах від довгого стояння на молитві, ... Читати далі