
Любов до Христа, яка поглиблюється завдяки вірі, народжує прагнення свідчити про Нього. Твоє покликання до святости тісно пов’язане з покликанням до апостольської діяльности.
Християни, «введенні через хрещення в Містичне Тіло Христа, – підкреслює собор, – і скріплені силою Святого Духа в миропомазанні, призначені самим Господом до апостольства. […] Апостольство здійснюється у вірі, надії й любові, які Святий Дух розливає в серцях всіх членів Церкви. Щобільше, заповідь любови, яка є найбільшим велінням Господа, спонукає усіх віруючих дбати про славу Господа і про вічне життя для всіх людей». Тому все, що ти чиниш, має служити будуванню й поширенню Божого Царства.
Ти отримав скарб і надзвичайний дар, який не можеш тримати тільки для себе, бо це те саме, що закопати його в землю. Ти маєш цей безцінний скарб передавати іншим, маєш ним ділитися з іншими. Ти маєш свідчити про той дар, яким тебе обдаровано, що ти зрозумів, що полюбив, і про те, що здійснив у тобі Святий Дух. Чим більше ти будеш слухняний Святому Духові, тим більше Він відтворюватиме в тобі образ Христа, і, поглиблюючи у твоєму серці любов, допоможе зберегти вірність своєму апостольському покликанню.
Обряди миропомазання є конкретними формами свідчення про Христа, які завжди мають випливати з віри й любови. Бо маєш свідчити про Того, хто за тебе помер і воскрес, хто помер і воскрес за тих, серед яких ти про Нього свідчиш. Твоє апостольство має бути позицією, зміцнюваною Святим Духом. Маєш теж просити Святого Духа про благодать мужности, необхідної для того, щоб боронити віру й брати на себе тягар апостольства.
Миропомазання так і залишиться для тебе закритим таїнством, якщо ти не відкриєш Святого Духа, якщо не зрозумієш, що це Він невпинно очищує й оновлює тебе, формуючи в тобі синівську позицію щодо Бога-Отця й молячись у тобі словами дитини: «Авва – Отче». Якщо це відкриєш, то Він подарує тобі Христовий мир, якого не може дати світ. Але передусім Він спрямує твоє серце до вбогих, щоб ти допомагав їм не лише матеріяльно, а й духовно, через вістування їм Доброї Новини про спасіння й любов Бога, якої ти сам зазнаватимеш щораз більше.
Святого Духа не побачиш тілесними очима, але Він є. Тільки вірячи, можеш побачити і прийняти Його спасенну діяльність, а якщо не маєш віри, якщо не намагаєшся прислухатися до Нього, чи просто заглушуєш або придушуєш Його тихий голос, тоді «засмучуєш Духа Святого» (див. Еф. 4:30). Діючи так, ти стаєш причиною Його страждань, знищуєш Його зв’язок зі собою. Він, Якого послав до тебе Дух Ісуса, Любов Отця і Сина, щоразу нагадує слова Христа, говорячи з тобою іноді, як буревій, але найчастіше, як лагідний тихий вітерець. Так легко заглушити Його голос і змарнувати цей надзвичайний дар, наданий тобі в таїнстві миропомазання.
Віра, яка є необхідною умовою дії Святого Духа в душі миропомазаного, – це справжня зустріч двох осіб. Святий Дух прагне безперервно поглиблювати цю зустріч, а отже, вести душу до щораз повнішого злиття з Христом, до споглядання й святости в служінні.
