Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Найдавнішою друкованою книгою на території сучасної України вважають так званий Львівський Апостол, або Діяння і апостольські послання Івана Федорова, надрукований у Львові 1574 року. П’ять років перед тим Іван Федоров вже був видав Учительне Євангеліє в Заблудові (сьогоднішня Польща). Друк Апостола тривав майже повний рік з 25 лютого 1573 р. по 15 лютого 1574 р. …
Відтоді, як у 988 році київський князь Володимир охрестив Русь-Україну, разом з християнством тут поширюється старослов’янська писемна мова давньоболгарської редакції. Однак дуже скоро ця «імпортована» мова зазнає впливу живого мовлення східних слов’ян, і вже наприкінці XI ст. формуються основні риси східнослов’янської редакції цієї міжслов’янської літературної мови, що функціонувала поряд із давньоруською літературною мовою, загальновживаною в …
Святе Письмо, перш ніж дійти до нас українською мовою, з’явилося серед слов’янських народів церковнослов’янською завдяки євангелізаційній праці святих солунських братів Кирила (мирське ім’я Костянтин; 827-869) і Методія (бл. 815-885). Між 860 і 861 рр. святі брати під час своєї подорожі до хозарів зупинилися на декілька місяців у Херсонесі в Криму, де Костянтин вивчив хозарську мову …
Процес перекладу складається з п’яти етапів: 1) прийняття рішення, з якої мови відбуватиметься переклад; 2) визначення тексту, з якого перекладатимуть; 3) з’ясування значення цього тексту; 4) вибір відповідної теорії перекладу, щоб заповнити прогалину між значенням вислову мови джерела і еквівалентним вислову мови перекладу; 5) пошук належного рівня мови перекладу, на якому буде передане значення перекладеного …
Не можемо обмежитись лише розповіддю про те, як писались, збирались, обирались, переписувались вручну книги Біблії в давнину. Святе Письмо не змогло б стати «доступною» для нас книгою, якщо б його не переклали нашою рідною мовою. Перекладати Біблію почали щонайпізніше в той час, коли більшість євреїв вже не розмовляли староєврейською і потребували перекладу Біблії арамейською мовою. …
Порядок книг у Біблії, як одній цілісній книзі, не міг бути сформованим доти, доки Біблія не набула тієї зовнішньої форми, в якій ми сьогодні її знаємо, доки її не почали переписувати на аркушах, які потім зшивали в книгу. Однак тоді, коли євреї збирали та визначали свої авторитетні книги, стандартним форматом цих книг був сувій (згорток). …
Протестанти ніколи не приймали і не приймуть загальнозобов’язуючого рішення щодо переліку біблійних книг, оскільки вони не мають всесвітнього авторитетного органу, який би міг це зробити. Більшість протестантів не користуються «девтероканонічними» чи «апокрифічними» книгами Старого Заповіту. Втім читання з цих книг містяться в англіканських і єпископальних лекціонарах. Натомість римо-католики, протестанти та православні мають однаковий перелік книг …
Не всі біблійні книги збереглись до наших днів. Не дійшла до нас «Книга Яшар» (Книга Праведного), про яку згадують І.Н. 10:13 і 2Сам. 1:18. Існують й інші книги, які колись входили до складу деяких християнських рукописів Біблії. Однак тепер ці книги, хоча й збереглись (Послання Варнави, Пастир Єрми, 1-ий та 2-ий лист Климента), вже не …
Слово «Біблія» походить від грецького слова biblia, яке означає «книги». Однак слово «Біблія» тепер означає одну «книгу», яка поєднала в собі книги, що займають особливе місце в житті Церкви. Біблія постала завдяки тому, що традицію, відображену в кожній з цих книг, було спершу записано, відтак зібрано та відібрано, далі переписано і, врешті-решт, перекладено. Центральне місце …
Біблія – це книга. Це означає, що їй притаманні всі риси літературного твору. Вона складається з текстів, а вони мають свою історію. Про цю історію розповідають наступні загальні статті, які насамперед висвітлюють питання відбору літератури, починаючи від усної традиції та писемних документів аж до окремих біблійних книг в їхньому теперішньому вигляді. На цей процес надзвичайно …