Головна тема (Розділи 1-5)
За чотири століття до того, як ізраїлеві царі почали один за другим сходити на престол, Бог дав певні настанови і чіткі попередження стосовно того, як царі повинні виконувати свої обов’язки:
«Коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, і посядеш його, і осядеш у ньому, та й скажеш: Нехай я поставлю над собою царя, як усі народи, що в моїх околицях, то, ставлячи над собою царя, якого вибере Господь, Бог твій, конче з-посеред братів своїх поставиш над собою царя, не зможеш поставити над собою чоловіка чужинця, що він не брат твій. Тільки щоб він не примножував собі коней, і не вертав народу до Єгипту, щоб примножити коней, бож Господь сказав вам: Не вертайтеся вже більше тією дорогою. І хай не примножить він собі жінок, щоб не відступило його серце, і срібла та золота хай він не примножить собі дуже». Повт. 17:14-17
Перша книга Царів описує сумний перехід Ізраїлю від єдиного Царства до розділеного Царства. Вчинки Соломона поклали основу цьому руйнівному державному розбрату. На той час, коли період його царювання закінчився і його син посів престол, це було тільки питанням часу – недовгого часу – до того, як сталося розділення. Наступна таблиця показує головні розділи книги.
| Останні Давидові дні
1-2 |
Соломонове царювання
3-11 |
Розділення Царства
12-16 |
Служіння Іллі 17-22 |
| Єдине Царство | Розділене Царство | ||
| Один народ розділений на два | |||
Так само, як і у випадку з 1-ою і 2-ою Самуїловими книгами, 1-а і 2-а Царів були спочатку однією книгою, яка називалася Царі. Перекладачі Септуагінти, грецького перекладу Старого Заповіту, зробленому в 2-му і 3-му столітті до Р. Х., розділили цю одну книгу на дві. Наслідуючи приклад книги Самуїла, вони назвали дві книги Царів, 1-а і 2-а Царів.
Автор 1-ої і 2-ої Царів невідомий. Талмуд, збірка законів і коментар юдейських законовчителів відносно Мойсеєвих законів, припускає, що ці книги були написані пророком Єремією. Стиль і фразеологія підтверджують це припущення. Якщо це так, то ці книги були б написані до 586 р. до Р. Х. – до того, як Юда був вигнаний у Вавилон.
Хто б не був автором, він явно використовував декілька історичних документів як першоджерела матеріалу для складання цих книг. У 1-ій Царів 11:41 згадується книга діл Соломонових; у 1-ій Царів 14:19 згадується існування Хроніки Ізраїлевих царів; у 1-ій Царів 14:29 і 15:7 згадуються Хроніки Юдиних царів. Вочевидь, що існувала значна кількість збереженої інформації, яку можна було використовувати в дослідженні і написанні того, що ми знаємо сьогодні, як 1-а і 2-а книги Царів.
Перша книга Царів також показує нам пророче служіння, що починало відігравати важливу роль у житті Божого народу, Ізраїлю. Нашою головною дійовою особою буде Ілля, один із сміливих і хоробрих Божих пророків.
Коли ви читаєте 1-у книгу Царів, пам’ятайте те, як знову і знову неправильні рішення і вибори принесли небажані і спустошливі наслідки.
