Ключовий розділ (Розділи 6-10)
Біллі Берке, добре відома свого часу актриса, подорожувала на кораблі, перетинаючи Атлантичний океан, і одного разу вона помітила джентльмена за сусіднім столиком, який страждав від жахливої застуди. «Вам погано?» – спитала вона. Чоловік кивнув. «Я вам скажу точно, що вам треба зробити», – сказала Біллі. – Йдіть у свою каюту і пийте багато апельсинового соку. Випийте дві пігулки аспірину. Закутайтеся в усі ковдри, які ви тільки зможете знайти. Добре пропотійте. Я знаю, про що я говорю. Я – Біллі Берке з Голівуду». Чоловік м’яко посміхнувся. «Дякую, – сказав він. – Я – лікар Майо з клініки Майо».
Прийняття поради – цt непроста справа. По-перше, вам краще знати, хто дає пораду, і, по-друге, вам краще знати ваші стосунки з цією людиною. Рехав’ам, у 1-ій Царів 12, не взяв до уваги ці два пункти. Кінцевим результатом було розділення Ізраїлю на два народи.
Через дії Рехав’ама в 931 р. до Р. Х., Єровоам і десять колін повстали проти нього. Тільки коліна Юди і Веніамінове в південній частині країни залишилися відданими Рехав’аму. Це розділення тривало до тих пір, поки, зрештою, обидва народи не були відведені в полон через їх повстання проти Бога – північне Ізраїлеве Царство в 722 р. до Р. Х. і південне Юдине Царство в 586 р. до Р. Х.
Відразу ж після розділення Єровоам почав засновувати Північ як окремий народ. Він встановив столицю в Сихемі (12:25), зробивши її подібною до Єрусалиму на півдні. Але він пішов навіть далі за це (12:26-33).
Це було початком кінця народу Ізраїлевого на півночі. Єровоам зробив помилкових богів, щоб народ поклонявся їм; помилкових священиків, за якими йшов народ; і помилкові святкування, щоб народ святкував їх. Наступні царі йшли його стопами і скачувалися ще глибше в ідолопоклонство. Знову і знову ми читаємо слова на кшталт, як у 1-ій Царів 16:25-26: «І робив Омрі зло в Господніх очах, і чинив зло більше від усіх, хто був перед ним. І ходив він усією дорогою Єровоама, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїля, гидотами своїми».
Ідолопоклонство була гріхом, за який Бог мав покарати народ. Він послав пророків Осію і Амоса, щоб закликати ізраїльтян назад до Нього, але вони не захотіли слухати і каятися. Вони вхопилися за ідолопоклонство, і, у відповідь, ідолопоклонство вхопилося за них. І вони вже не могли самих себе звільнити.
