«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть». Матвія 5:9
Мати мир із Богом і Божий мир у серці – це чудово, але недостатньо. «Вертикальні» стосунки мають впливати і на «горизонтальні», інакше наша віра марна. Сам Ісус казав, що ми мусимо любити Бога всім серцем, а ближнього – як самого себе.
Цю двобічну любов – до Бога та до людей – можна порівняти з позитивним і негативним полюсами батарейки. Немає контакту з обох боків – немає й потужності. Віра мертва, якщо не виявляється в суспільних стосунках. (Але є щонайменше один особливий виняток – злодій на хресті; він покаявся лише за кілька секунд до смерті, проте його віра надихає тисячі й тисячі людей протягом століть).
Якщо ми маємо мир із Богом і Божий мир у серці, то неодмінно будемо миротворцями. Ми не лише мирно житимемо із сусідами, а й спонукатимемо їх шукати істинний мир у Христі.
Чи сповнене ваше життя Божого миру? І чи виливається цей мир через вас на інших?
