Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Сирія У колишній столиці Держави Селевкідів – Антіохії, що в Сирії, домінувала грецька мова, хоча на околицях переважала західносирійська (дуже схожа на арамейську мову, якою спілкувалися в Палестині). У Східній Сирії (поблизу Едесси та в долині річки Євфрат) люди спілкувалися іншим діялектом арамейської мови, відомим нам як сирійська мова. Цей діялект досить відрізняється від інших …
Від Єроніма до Тридентського собору Упродовж наступних століть виступів за різницю між прото- та девтероканонічними книгами, яку так переконливо спростували африканські собори, не меншає. Безсумнівно, відповідальним за те, що рішення цих соборів були сприйняті з такою неохотою, є частково Єронім. Навіть папа Григорій Великий (помер 604 р.) говорив, наприклад, що цитувати девтероканонічні книги добре, хоча …
Рання Церква Отже, Септуагінта, відкинута євреями за те, що, на їхню думку, її на свій лад трактували християни, стала суто християнським текстом. Причиною цього було не лише те, що нею справді користувалися християни, але й те, що вона містила девтероканонічні книги, які євреї відтепер не визнавали, хоча, власне конкретна кількість книг мало цікавила їхню спільноту. …
Сьогодні прийнято вважати, хоча існують й інші думки, що багато книг єврейського канону були написані після Езри. Серед них: Перша і Друга книги Хронік, Книга пророка Даниїла, Книга Йова та багато псалмів. Книга Сираха (Еклезіяст), написана близько 180 р. до Р. Хр., перераховує пророків поіменно (48:22-49:12), але оминає Даниїла, оскільки цієї книги в часи Сираха …
Книги та їхні частини, відомі під цією назвою, реформатські Церкви називають апокрифами. За винятком однієї чи двох, вони збереглися лише в грецькому каноні та не входять до єврейського. Римо-католицька Церква та (переважно) Східні Церкви, які дотримуються ранньої християнської традиції, згідно з якою Септуагінта вважається Старим Заповітом, вважають їх натхненним і канонічним Писанням. Ось ці книги: …
Це далеко не всі переклади Святого Письма українською мовою. Правда, майже чверть століття не з’являється жодного нового українського перекладу, ба навіть на території УРСР не передруковано ні одного старого перекладу Біблії або її частини. Лише з 1988 p., у зв’язку зі святкуванням Тисячоліття хрещення Руси-України, починають з’являтися нові видання і нові переклади. Спершу це просто …
Після роботи біблійної комісії переклад мав ще пройти літературну редакцію. За винятком Книги Одкровення, літературну редакцію якої зробив Василь Барка (1908-2003), усю мовно-літературну редакцію зробив Ігор Костецький, (псевдонім Іван Мерзляков (1913-1983)). Цінну допомогу в літературній редакції, зокрема стосовно культури мови, надав ще один відомий український поет і перекладач Михайло Орест-Зеров (1901-1963). Цікаво відзначити, що усі …
Переклад о. Івана Хоменка (1892-1981) бере свій початок після Другої світової війни в контексті переслідування УГКЦ в Україні і великої повоєнної еміграції, а також у часі зростання національного і церковного усвідомлення української діяспори. Увесь переклад, за винятком самого друку, був здійснений в Італії, зокрема в Римі і на Капрі, а його редакцію і видання довірили …
У вересні 1939 року, за рік до закінчення перекладу, із невідомих причин пастор Енголц анулював контракт БіЗБТ з Огієнком, відмовляючись продовжувати далі оплачувати витрати перекладу. Це непорозуміння тривало до 1941 року, коли знову бачимо членів Ревізійної комісії Біблійного Товариства, М. Жураківського і М. Гофмана в Огієнка з їхніми зауваженнями щодо перекладу пророчих книг. Воєнне лихоліття …
Переклад Івана Огієнка (1882-1972) великою мірою був здійснений у міжвоєнний період. Його початки можна віднести до часу вимушеної еміграції Огієнка з України, більшу частину праці було зроблено у Варшаві перед початком Другої світової війни. Остаточну редакцію було завершено в повоєнний час у Канаді та в США. Крім того, життя перекладача пов’язане з діяльністю для розвитку …