Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Жив колись гончар, який завжди був сумний. Працював у маленькій майстерні на вузькій і темній вуличці, де поміж каменями росла трава. Вуличка була майже порожня, завжди затінена, навіть коли сонце світило найяскравіше. Майстерня без світла Майстерня була такою, що туди навіть улітку не потрапляло сонячне світло. Маленьке віконечко в ній ніхто ніколи не відчиняв, жалюзі …
Було колись місто, яке нічим особливим не відрізнялося від інших. Мешканці його жили скромно, не були ні багаті, ні бідні, ні не перепрацьовувалися, ні не були надто лінивими. Їм була притаманна одна особлива риса: всі вони дуже любили квіти. Вирощували їх на грядках, у вазонах і навіть у відерцях і слоїках. Квіти в цьому місті …
Лучілла мала чорне волосся, гривку й дуже гарну оксамитову блузку. Вона була найліпше вихованою, найввічливішою дівчинкою в четвертому класі. Дівчинка чемно сиділа за своєю партою, а коли позіхала, то прикривала вуста рукою. Вона завжди була готова до уроків. А директорці щодня казала: «Добрий день». Одного дня в Розарії, товаришки по парті, виникла дуже невдала ідея …
В Андрія було лише одне велике бажання – велосипед. Жовтий велосипед, оснащений усім необхідним, такий, який бачив на одній із вітрин. Не міг забути про нього. Жовтий велосипед повертався до нього в снах, з’являвся в каві з молоком, навіть у вигляді Карла Великого, зображеного на обкладинці підручника з історії. Та Андрієва мама мусила оплатити чимало …
– Ні! Не дозволяю тобі цього й усе! – кричала мама, роблячи при цьому злу міну, – я вже починаю втрачати рештки терпіння, і якщо ти не перестанеш наполягати, то сама не знаю, що зроблю… Однак Оленка й не думала переставати: – Мамо, ти тільки подумай, я тебе дуже прошу… Ми всі приймали це рішення. …
Багато, дуже багато років тому одного теплого й спокійного дня якийсь солдат зупинився перед корчмою, в якій продавали легке вино, що, однак, було дуже зрадливе, бо спричиняло важкі наслідки. Випивши чимало цього напою, вояк розвеселився й, ледь стоячи на ногах, розпочав сварку з одним шляхетним паном. Двобій тривав недовго. Вояк дуже добре володів шаблею, тому …
Єлисей і Гедеон були великими друзями ще з дитинства. Кожен із них вважав друга братом, і серце підказувало їм, що в разі потреби кожен із них зробить усе для свого друга. І ось їм трапилася нагода довести, наскільки глибокою й міцною є їхня дружба. А сталося таке: одного дня Гедеона заарештувала поліція. Хоча не було …
Був собі колись один чернець. Жив на самоті, у маленькій й дуже скромній хатинці, що була вмурована прямо в скелю. Більшість свого часу молився, а на життя заробляв тим, що робив кошики й виплітав з пальмового листя різні речі. До нього приходило багато людей з міста. Вони розповідали йому про свої проблеми, а він допомагав …
Вівця, тільки-но її було створено, вирішила, що вона найслабша тварина на землі. Жила в постійному страху, що на неї нападуть інші тварини, сильніші й агресивніші. Вона зовсім не знала, як їй захищатися, отож пішла до Творця й розповіла Йому про свою біду. – Ти, напевне, хочеш отримати якийсь захист? – щиро запитав її Бог. – …
Юрко майже ніколи не розлучався з роликами, які немовби стали його невід’ємною частиною, та маленьким програвачем із навушниками, що майже весь час були на його вухах. Одного разу біля входу до храму священик зустрів його гучними словами: – Юрку, хоча б у костелі зніми ці пристрої! Юрко був вразливим і спокійним хлопцем, отож, почервонівши, швиденько …