Двоє друзів і король

Єлисей і Гедеон були великими друзями ще з дитинства. Кожен із них вважав друга братом, і серце підказувало їм, що в разі потреби кожен із них зробить усе для свого друга. І ось їм трапилася нагода довести, наскільки глибокою й міцною є їхня дружба. А сталося таке: одного дня Гедеона заарештувала поліція. Хоча не було жодного доказу, його звинуватили в шпигунстві. А нерозумний суддя виніс йому вирок – смертна кара.

– Яке твоє останнє бажання? – запитав король, перш ніж підписати вирок.

– Я хотів би піти додому, щоб попрощатися з дружиною та дітьми й впорядкувати свої приватні справи.

– Бачу, що маєш мене за дурня, – сказав король, сміючись. – Якщо дозволю тобі це зробити, ти не повернешся сюди.

– Залишу тобі заставу, певну гарантію, – сказав Гедеон.

– Яку ж це заставу ти можеш мені дати, щоб я був упевнений, що ти повернешся? – запитав король.

У цей момент Єлисей, який весь час мовчки стояв біля друга, зробив крок уперед і сказав:

– Я буду його заставою. Затримай мене як в’язня, поки Гедеон не повернеться. Ти добре знаєш про нашу дружбу. Можеш бути певний, що Гедеон повернеться.

Король на хвилю замислився.

– Добре, – промовив нарешті, – але якщо ти справді хочеш зайняти його місце, мусиш погодитися на виконання вироку: якщо Гедеон не повернеться, ти загинеш замість нього.

– Він дотримає слова. У цьому немає жодного сумніву.

І Гедеон пішов додому, а Єлисея кинули у в’язницю. Коли минуло багато днів, а Гедеон не повернувся, король пішов до в’язниці, щоб переконатися, чи Єлисей не шкодує про свій учинок.

– Твій час уже майже закінчився, – глумливо сказав король. І навіть не проси про милосердя. Ти був дурний, повіривши другові. Чи ти справді думав, що він пожертвує життям, щоб звільнити тебе?

– Йому, без сумніву, щось перешкодило – впевнено відповів Єлисей. – Можливо, вітер не дав йому доплисти, а може, у дорозі натрапив на якісь перешкоди, але якщо все залежить від його людських можливостей, то він прибуде сюди вчасно. Вірю його слову.

Король був вражений вірою в’язня.

– Невдовзі побачимо, – промовив і залишив Єлисея в камері.

Настав останній день. Єлисея вивели з в’язниці й відвели на місце страти. Король, побачивши його, посміхнувся:

– Здається, твій друг не повернувся. Що тепер про нього думаєш?

– Він – мій друг. Я довіряю йому, – відповів Єлисей.

Під час цієї розмови несподівано відчинилися двері, й, ледь тримаючись на ногах, увійшов Гедеон. Поранений, він ледве міг говорити від утоми. Обійняв друга.

– Дякувати Богу, що ти живий, – прошепотів. – Усе немовби змовилося проти нас. Мій корабель затонув під час бурі, потім на мене напали розбійники. Я, однак, не втрачав надії й урешті мені вдалося дістатися сюди. Тепер я готовий прийняти смерть!

Король із подивом вислухав його. Його серце забилося швидше. Не міг встояти перед силою такої дружби.

– Я скасовую вирок, – заявив король. – Ніколи не думав, що існує така міцна й вірна дружба. Ви довели, що я помилявся, отож правильним буде нагородити вас обох волею. Та взамін прошу вас про послугу.

– Про яку послугу йдеться? – запитали друзі.

– Прийміть мене як третього друга.

Суть оповідання

Історія про двох друзів є прикладом абсолютної, ідеальної дружби, коли друг задля друга жертвує всім і коли немає жодних сумнівів.

Також Святе Письмо розповідає…

Можна розповісти дітям історію про друзів Ісуса. Також може нагадати їм слова: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх. Ви – друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам» (Ін. 15:13-14).

Попередній запис

Чернець і розбійник

Був собі колись один чернець. Жив на самоті, у маленькій й дуже скромній хатинці, що була вмурована прямо в скелю. ... Читати далі

Наступний запис

Людина, яка пробила гору

Багато, дуже багато років тому одного теплого й спокійного дня якийсь солдат зупинився перед корчмою, в якій продавали легке вино, ... Читати далі