Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Росла колись столітня шовковиця, поморщена й дуже мудра, на якій жила родина маленьких гусениць. То були порядні, працьовиті й скромні гусениці, без зайвих вимог. Їли, відпочивали, спали й, окрім нечастих відвідин бару на останній гілці праворуч, їх майже не було видно й чути. Життя минало монотонно, але приємно й спокійно. Єдиним винятком були вибори, під …
Багато років тому в одному селі на півдні Франції жили бідняк і багатій. Багач веселився, розважався й не думав про смерть. А злидар тим часом жив надією, що після смерти йому буде ліпше, оскільки на землі жилося тяжко. Та смерть не робить жодної різниці між багатим і бідним. Тож сталося так, що багатій і бідняк …
Люди так часто бувають заворожені багатьма речами, що не здатні побачити того, що їм пропонує Бог. * * * Колись у лісі, що ріс навколо польського містечка Шчебжешина, у своїй маленькій хатинці жив убогий хасид, тобто побожний єврей, який сповідував юдейську релігію, та його дружина. Щосуботи хасид ходив до синагоги, де молився й читав святі …
1 Свічка й цеглина Свічка, яка дуже гарно виглядала на шафі, впала на підлогу в кухні. Трохи потовклася, зате зробила відкриття: цеглина, на яку вона впала, була твердіша за неї. – Подруго, – промовила до неї свічка, – я така рада, що стою неподалік від тебе. Я вже давно хотіла порозмовляти з тобою. Скажи, як …
Два невеликі камінчики лежали собі на березі моря. Навколо них були тисячі інших, великих і малих, каменів, але ці двоє все ж відрізнялися від усієї решти. Адже мали насичений блакитний колір. Коли на них падав промінь сонця, виблискували, як два клаптики неба. Добре знали, що вони – найгарніші камені на цьому березі, й від ранку …
Каштан розпростер свою крону над частиною міського саду. Дерево щедро дарувало всім свою тінь, а восени – смачні каштани, які дарували радість дітям, бездомним і одній мишачій родині. Вона мешкала між корінням великої магнолії, що росла неподалік. Усі мешканці міста дуже любили дерево. – Це справді прекрасне дерево, – казали вони. Бабусі сідали на лавку …
Одного прегарного вересневого ранку павутиння, що літали в повітрі і виблискували, як справжні шовкові нитки, колисалися на вітрі. Вони прилетіли здалека й мали помандрувати ще дальше. Одна з цих ниток зависла на вершечку дерева, й жовто-чорний павучок, покинувши свій легенький літачок, переліз на листок. Потім він сповз на великий живопліт, де було достатньо галузок і …
Старий король, який здобув мудрість завдяки багатолітньому досвідові, спостерігав із-за зубців над мурами свого замку за молодим принцом, який вправлявся у володінні зброєю. Бився той із великим завзяттям. Принц любив битися: це приносило йому задоволення. Бідний зброєносець, який допомагав йому вправлятися, захищався як міг за допомогою щита від граду ударів, що падали на нього. Відступаючи, …
Колись донька жаби стрибали серед кущів і раптом побачила перед собою щось, що лежало вздовж стежки. Було воно довге й тонке, а шкіра виблискувала. – Привіт! – сказала жабка. – Що робиш тут, на стежці? – Просто гріюся на сонечку, – відповіла незнайомка, звиваючись. – Мене звати Змійка. А тебе? – А я – Жабка. …
Село Святоха було найприємнішим і найспокійнішим місцем на землі. Як казали люди, тут завжди панувала радість. Тож у мешканців села все було добре. Та одного дня з порожніх вуличок долинули дивні звуки, які супроводжувалися важким диханням і покашлюванням. Тільки найсміливіші селяни наважилися визирнути крізь вікна. І відразу ж за віконницями почувся схвильований шепіт: – То …