В Андрія було лише одне велике бажання – велосипед. Жовтий велосипед, оснащений усім необхідним, такий, який бачив на одній із вітрин. Не міг забути про нього. Жовтий велосипед повертався до нього в снах, з’являвся в каві з молоком, навіть у вигляді Карла Великого, зображеного на обкладинці підручника з історії.
Та Андрієва мама мусила оплатити чимало рахунків, а її витрати зростали з дня на день. Тож не могла купити такого дорогого велосипеда, про який мріяв Андрій.
Андрійко знав про матеріальні труднощі мами й тому вирішив попросити велосипед безпосередньо в Бога. Перед Різдвом Андрій щовечора додавав до своїх молитов такі слова:
– Боже, не забудь подарувати мені на Різдво жовтий велосипед. Амінь.
Мама, слухаючи, як Андрійко, молячись, просить про жовтий велосипед, сумно похитувала головою. Знала, що це Різдво буде невеселим для її сина. Не отримає омріяного велосипеда й страшенно розчарується.
Настало Різдво. Звичайно ж, Андрійко не отримав велосипеда. Ввечері він, як завжди, клякнув біля ліжечка, щоби помолитися.
– Андрійку, – лагідно промовила в цей момент мама, – знаю, що тобі сумно, бо ти не отримав велосипеда. Та я надіюся, що ти не гніваєшся на Бога за те, що Він не вислухав твоєї молитви.
Андрійко серйозно подивився на маму.
– О ні, мамо, – відповів. – Я не гніваюся. Господь Бог відповів на мої молитви. Він сказав «ні».
Святий і мишка
Один відомий всьому світу своєю святістю дідусь жив у великій печері. Цілі дні він проводив у роздумах, а його думки завжди були спрямовані до Бога.
Та одного дня, коли цей дідусь, як завжди, цілком був поглинутий роздумами, з нірки визирнула маленька мишка й почала гризти сухаря, що знайшла на столі в дідуся. Той, дуже розгнівавшись, розплющив очі:
– Чому ти заважаєш мені роздумувати?
– Я голодна! – заскиглила мишка.
– Забирайся геть, нестерпне мишище, – верескнув дід, – як ти смієш заважати мені саме тоді, коли я намагаюся поєднатися з Богом?
– Як ти можеш шукати єдності з Богом, якщо не здатен жити в приязні навіть зі мною!?
Суть оповідань
Кожне з цих двох коротких оповідань може стати початком розмови про якусь особливу властивість молитви.
«Відповідь Бога» навчає, що ми завжди мусимо вміти поважати Божу волю. Бог є Творцем і Отцем, знає та любить нас. Бог бачить нескінченно дальше, більше й глибше за нас. Він завжди вислуховує наші прохання й завжди відповідає, але Його відповідь зовсім не мусить бути такою, яку ми хотіли б почути.
Найліпшим прикладом для нас нехай буде сам Ісус, Який перед смертю так молився в Гетсиманському саду: «Отче Мій! Якщо не може чаша ця обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя» (Мф. 26:42).
«Святий і мишка» навчає, що не можна вважати себе другом Бога, якщо ми не є друзями всіх створінь. Люди повинні опікуватися одне одним. Хто не здатний любити власних братів, не зможе любити й Бога. Навчімося, отже, любити Бога в наших ближніх.
