Категорії «Біблія»

Історія Ізраїлю й богослов’я Старого Заповіту

Який же стосунок має сучасна криза в історіографії Ізраїлю до єврейського і християнського розуміння Старого Заповіту, зокрема старозавітного богослов’я? Чи майбутнім завданням біблістики у сфері історичної критики має бути лише написання історії розвитку думки авторів старозавітної традиції? Чи треба науковцям уникати написання історії (релігії) Ізраїлю, спираючись на Старий Заповіт? Те, що критичний підхід до історії …

Історія й релігія давнього Ізраїлю

Криза в історіографії давнього Ізраїлю і відмінність між максималістським і мінімалістським підходами до неї визначають також хід реконструкції ізраїльської релігії й початків ягвізму, зокрема ізраїльського монотеїзму. Традиційне уявлення про релігію Ізраїлю «зіпсувала» не лише історіографія, надавши оцінку біблійним джерелам, але й археологічні знахідки. По-перше, є чимало «ізраїльського» іконографічного матеріялу: наприклад, культове місце з Тель-Ті’інік (можливо …

Джерела історії Ізраїлю

Серед науковців існувала тенденція приймати за час написання остаточних форм таких історичних праць Старого Заповіту, як ягвістична історія й розповідь про насліддя Давида, пізнішу дату. Тепер, і для цього є вагомі підстави, ті праці, які зараховували до періоду ренесансу Соломона (розповідь про царську спадкоємність, ягвістична історія й період Иосифа), відносять до періоду «після Книги Второзаконня» …

Походження Ізраїлю та Юдеї

Різниця, яка існує між богословським і ідеологічним баченням «Ізраїлю» як Божого народу і як суспільно-політичної одиниці Юдеї та Ізраїлю, пронизує біблійне сприйняття передісторії, періоду монархії і виходу з Єгипту. Є чітка відмінність між «Великою розповіддю про Обіцяну Землю і втрачену землю» та історією про розвиток та занепад двох близькосхідних держав: Ізраїльського царства і Юдейського царства. …

Історія Ізраїлю: розвиток, труднощі та перспективи

Текст не є самою дійсністю, він навіть не відображає її правильно. Це твердження стосується будь-якого тексту, незалежно від того, чи він оповідає розповідь, чи переповідає минуле. Цей загальний принцип стосується також і біблійних текстів, незалежно від того, містять вони розповіді, проповіді чи якісь адміністративні тексти, що випадково потрапили до них. Чи можна писати історію на …

Девтероканонічні книги в Англії

Першою англійською Біблією, в якій девтероканонічні книги були зібрані в окремий розділ, була Біблія, видана 1535 р. Майлсом Ковердейлом – колишнім монахом-августинцем, який, як і Лютер, став реформатом. Ця Біблія, перекладена у вигнанні, базувалася на латинській Вульгаті, Тіндейлі та ранній праці Лютера, написаній до видання його німецькомовної Біблії (1534 р.). Девтероканонічні книги Ковердейл розмістив після …

Мартин Лютер та “апокрифи”

Лютер почав перекладати Біблію німецькою мовою під час перебування в Замку Вартбург 1521-1522 рр. і закінчив роботу над Новим Заповітом у березні 1522 р. Його Новий Заповіт вийшов друком у Віттеберзі в тому ж році, після повернення туди Лютера. Переклад Старого Заповіту з усіма його супутніми труднощами зайняв майже дванадцять років і був врешті виданий …

Девтероканонічні книги Сирії та Етіопії

Сирія У колишній столиці Держави Селевкідів – Антіохії, що в Сирії, домінувала грецька мова, хоча на околицях переважала західносирійська (дуже схожа на арамейську мову, якою спілкувалися в Палестині). У Східній Сирії (поблизу Едесси та в долині річки Євфрат) люди спілкувалися іншим діялектом арамейської мови, відомим нам як сирійська мова. Цей діялект досить відрізняється від інших …

Девтероканонічні книги від Єроніма до сучасности

Від Єроніма до Тридентського собору Упродовж наступних століть виступів за різницю між прото- та девтероканонічними книгами, яку так переконливо спростували африканські собори, не меншає. Безсумнівно, відповідальним за те, що рішення цих соборів були сприйняті з такою неохотою, є частково Єронім. Навіть папа Григорій Великий (помер 604 р.) говорив, наприклад, що цитувати девтероканонічні книги добре, хоча …

Девтероканонічні книги в перші віки християнства

Рання Церква Отже, Септуагінта, відкинута євреями за те, що, на їхню думку, її на свій лад трактували християни, стала суто християнським текстом. Причиною цього було не лише те, що нею справді користувалися християни, але й те, що вона містила девтероканонічні книги, які євреї відтепер не визнавали, хоча, власне конкретна кількість книг мало цікавила їхню спільноту. …