Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
«Не обманюйтесь, браття мої улюблені. Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни» (Як. 1:16,17), – проте попри явне біблійне застереження, багато людей вважають за краще перебувати в полоні своїх ілюзій, і намагаються власними зусиллями, свідомо відкидаючи Божу допомогу (чи взагалі заперечуючи існування …
Розглядаючи історію життя Вільяма Вілберфорса не важко помітити, що саме вивчення Слова Божого – Біблії – так сильно змінило все його життя: залишивши дозвільне світське життя, Вілберфорс присвятив решту життя боротьбі за скасування рабства. Але як це не парадоксально звучить, Біблія рішуче не виступає проти рабства. Навпаки, на перший погляд може здатися, що Біблія підтримує …
Вілберфорс і його друзі не опускали рук і продовжували свою місію. І в 1807 році досягли своєї мети. За рік до цього, коли бушувала війна з Наполеоном, англійський уряд заборонив судам перевозити рабів у французькі колонії. Скориставшись зручним моментом, Вілберфорс, підтримуваний прем’єр-міністром Вільямом Гренвілом, який не приховував своїх аболіціоністський поглядів, добився, щоб ця заборона стосувалася …
Охоплений почуттям гіркоти й відчаю, Вілберфорс часто просиджував цілі ночі за своїм робочим столом й подумував уже, чи не кинути йому цей безнадійний задум. Якось уночі він гортав Біблію, і з неї випав пожовклий аркуш паперу. Погляд Вілберфорса впав на нерівні рядки; автор листа давно помер, це був один з останніх у його житті. Вілберфорс …
Відчуваючи, що багато хто з їх земляків-парламентаріїв лише маріонетки, які не здатні чи просто не бажають протистояти могутньому економічному лобі, Вілберфорс і його друзі вирішили звернутися за підтримкою безпосередньо до народу. Вдалося організувати бойкот власників цукрових заводів, що використовували рабську працю. Навіть сам Вілберфорс, який майже не сподівався на успіх цього заходу, був приємно здивований, …
Але Вілберфорс та інші аболіціоністи чудово розуміли, що особиста віра, яка пасує перед агресивними нападками, не істинна. У 1789 році, заручившись підтримкою прем’єр-міністра Вільяма Пітта, Вілберфорс почав нову парламентську кампанію. Перша парламентська промова Вілберфорса про необхідність скасування работоргівлі повною мірою відобразила його пристрасну переконаність у своїй правоті й разом із тим виявила непоказну скромність, притаманну …
У лютому 1788 року, у самий розпал роботи, Вілберфорса раптом звалила важка хвороба; лікарі відвели йому не більше двох тижнів. Заохочена цією новиною опозиційна партія в Йоркширі, звідки Вілберфорс був удруге обраний до Парламенту, планувала перехопити його парламентське місце, та він видужав. Проте ще не одужавши настільки, щоб самому повернутись у Парламент, він у березні …
У Вілберфорса з’явилися однодумці, які відразу визнали його своїм лідером. Одним із них став Гренвілл Шарп, адвокат із гачкуватим носом і гострим розумом; популярність йому принесло провадження справи, наслідком якої була заборона работоргівлі на території Англії, – хоча, за іронією долі, економічна міць країни базувалася насамперед на закордонній торгівлі. Другим був Захарія Маколей; терплячий врівноважений …
Завдяки ретельному вивченню Священного Писання, почалося духовне преображення Вілберфорса. З багатого політика, що провадив дозвільний спосіб життя, він перетворився на молоду людину, зосереджену на своїх недоліках і минулих гріхах. Він почав рано вставати, щоб читати Біблію, молитися і вести щоденник, в якому намагався усвідомити самого себе. Він став нещадно самокритичним, безжально засуджуючи свій минулий спосіб …
Вільям Вілберфорс народився 24 серпня 1759 року в Кінгстон-апон-Галл, графства Йоркшир, Англія. Він не належав до родової знаті, і був єдиним сином багатого купця Роберта Вілберфорса і його дружини Елізабет Берд. Вільям ріс слабким і хворобливим, до того ж страждав на слабкий зір. У 1767 році він почав відвідувати гімназію, яку на той час очолював …