Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Виклик, перед яким стоїть сучасна Церква, що шукає саморозуміння і бореться за окреслення своєї місії у світі в контексті біблійних есхатологічних і месіянських тем, нагадує виклик, який можна помітити в усіх формах звертання до Біблії в кожній галузі людських прагнень: Біблія пропонує широке розмаїття образів, роздумів і тем із будь-якої проблематики. У царині есхатології та …
Подібно як Ісус покликався на есхатологічні та месіянські традиції, які були панівними в Його часах, так само Його власне життя значною мірою спричинилося до належного усталення традиції, прийнятої в ранній Церкві. Учні, прагнучи пояснити значення життя, смерти й воскресення Ісуса, дотримувалися модели тяглости і зміни, що характерно для біблійної віри в усі часи. Без сумніву, …
Ісусове служіння було продовженням пророцького бачення віднови. Як і бачення Девтеро-Ісаї, ця візія виходить за межі націоналізму політичного месіянства. Відсутність згоди Ісуса об’єднати Свій рух із войовничими революціонерами не була, проте, спричинена спіритуалізацією в сенсі нехтування громадських структур і політичних реалій. За цим радше крилася візія Божого панування, що відкидала зв’язок із тими чи тими …
За винятком садукеїв, представляється очевидним, що в деяких єврейських колах часів Ісуса плекали надію, що Бог через Месію вдасться до необхідних заходів для віднови Ізраїля. Цю надію живили чотири ключові елементи: 1) пам’ять про Давидові часи, особливо в ідеалізованій формі, яку бачимо в 1Цар. 4-5; 2) традиція про Божий союз із Давидовим домом, ословлена в …
Зі сказаного вище можна, як видається, зробити висновок, що більшість єврейських угруповань еліністичного періоду погоджувалася з історичною орієнтацією гасмонейського тлумачення єврейської традиції. Приймали те, що Бог здійснює Свою владу над Ізраїлем за посередництвом помазаника-царя. Вважали певним те, що в єрусалимському Храмі приносять жертву під проводом помазаників-священиків. Дисиденти розходилися з Гасмонеями в питаннях про родовід священиків …
Претензії Гасмонеїв різко відкидали вже в часах Йонатана та Симона деякі благочестиві (асидеї – аsidim), котрі приблизно за десять років перед тим приєдналися до війська Юдеї, переконані, що святотатства Антіоха IV – це ніщо інше, як виклик для початку священної війни. Секуляризаційні тенденції Гасмонеїв ставали щоразу більш чужими для людей, котрі почували огиду до ідеї …
Глави 7-12 Книги Даниїла віддзеркалюють кризовий трирічний період від осквернення Храму до його повторного освячення. Вони показують, як інтерпретували переслідування та як намагалися підтримати ініціятиви Макавеїв, спираючись на пророцькі традиції. Наприклад, вислів «сімдесят літ» в Єр. 25:12 було інтерпретовано так, аби він означав, що час, про який ідеться, – це момент переходу від часу покарання, …
Спільною майже для всіх єврейських релігійних груп того часу була глибока повага до Тори. Незважаючи на відмінності в деталях інтерпретації та в ставленні до прихильників грецької філософії, Тору шанували як унікальний дар Божий Ізраїлеві. Єврейську ідентичність було пов’язано з Мойсеєвим Законом, і незалежно від того, що діялось у світі держав, які то постають, то гинуть, …
Отже, трагічний конфлікт, який розколов єврейську громаду в II ст. перед Р. Хр., глибоко коренився в самій тій громаді, та безпосередні його причини були здебільшого пов’язані з тогочасною світовою політикою. На рубежі III та II ст. перед Р. Хр. мешканців Єрусалима було втягнуто в нескінченну боротьбу за контроль над Палестиною між Селевкідами та Птолемеями, тобто …
Запекла боротьба між греками та персами за контроль над східним Середземномор’ям завершилася – завдяки блискавичним завоюванням Олександра Македонського в 332-322 роках перед Р. Хр. – на користь перших. Еліністична культура, яка утвердилася завдяки такому перебігу подій, виявилася цілком відмінною від перської, в оточенні якої євреї прожили перед тим близько двох століть. Перси загалом дозволяли євреям …