Упродовж декількох тижнів я звертав Вашу увагу на найвідоміших героїв Біблії: Адама, Ноя, Мойсея, Авраама, Якова та ін. Сподіваюся, Вам сподобалося згадувати і дізнаватися щось нове з біографій Біблійних персонажів.
Сьогодні я б хотів проповідувати про Єлисея, сина багатого фермера. Він був одним з 12 працівників у свого батька, їх завдання було – орати землю. Уперше ми читаємо про нього в 1Царів 19:19. Ілля, якого Олександр Вайт називає «людиною з характером гори Синай і серцем блискавки», знав, що він смертний…. тому йому треба було помазати пророка замість себе.
Він знаходить Богом обраного чоловіка… кидає на нього свою накидку, і закликає його йти за ним. Єлисей спалив збрую волів і зажарив м’ясо їх і йде за Іллею. Він спалює усі рештки свого минулого, щоб вони не тримали його, і йде за Богом. Звісно, усі ми повинні так робити, якщо хочемо виконати своє призначення.
Коли я був пастором Церкви, я завжди поміщав на наш бюлетень девіз Хадсона Тайлора: «Багато працюйте задля Бога, чекайте багато благословень від Бога».
Найбільше з героїв Біблії цей девіз підходить Єлисею, наступнику Іллі, Божому ревному пророку, що жив 3000 років тому.
Єлисей був людиною з нескінченною жагою за Богом. Він не міг сидіти і нічого не робити. У нього була велика жага за Богом Живим. А у Вас? Чи є у Вас жага за Живим Богом?
Давайте звернемося до 2Царів 2 роз. Служіння Іллі на землі доходить кінця. Він відчуває, що скоро Бог прикличе його Додому. Тому він йде в особливу дорогу, заходить у Галгал, де розташувалися ізраїльтяни після переходу через Йордан. Потім він йде у Вефиль, де заснув Яків на камені і побачив сходи до небес.
Він намагається позбутися Єлисея, але молодий юнак не хоче покидати його. Потім вони йдуть в Єрихон, стіни якого Бог зруйнував за допомогою сурем, коли ізраїльтяни обходили навколо стін його. Потім вони пішли до Йордану, чиї води розступилися, і люди по сухому дну перейшли цю річку. «І взяв Ілля милоть[1] свою, і згорнув, і вдарив нею по воді, і розступилася вона туди і сюди, і перейшли обоє по сухому» (2Царів 2:8). Ілля показував, що Бог не змінився, Він учора, сьогодні і навіки Той же.
На другому березі річки Ілля запитує Єлисея: «Проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе». І сказав Єлисей: «Дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно» (2Царів 2:9).
Ілля відповідає: «Важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде» (2Царів 2:10).
Потім вогненна колісниця забрала Іллю на Небеса, він, як і Енох, перейшов у вічність, не побачивши смерті. «Не стало його, тому що Бог узяв його». Так само буде з мільйонами спасенних людей, коли з’явиться Христос, про це ми читаємо в 1Сол. 4 роз.
Єлисей попросив подвійну порцію Духа.
За старовинним звичаєм первісток у сім’ї отримував подвійну частину спадку… у два рази більше за інших членів сім’ї.
Я захоплююся Єлисеєм. Він не зупинявся на досягнутому духовному рівні, він хотів рости далі і бути каналом Божого благословення. Його бажанням було не 30% або 60%, а 100% жнива, щоб якомога більше людей отримало спасіння і доступ у Вічне Царство Боже. Він хотів досягати вершин. Він хотів повністю довіритися Богу, щоб Бог робив через нього усе, що Йому угодне. Він хотів пізнати Бога настільки, наскільки смертна людина може зробити це.
Я думаю, Ви зі мною погодитеся в тому, що ми живемо у світі, де панують людські амбіції, люди прагнуть заробити грошей, прославитися, мати політичний вплив і земну владу… Але так мало людей мають ненаситну жагу за Богом.
Спілкуючись один з одним, ми дуже мало часу приділяємо молитві, співу, і так багато часу – на розмови про всі інше.
Я говорю про Єлисея, бо він не зупинявся на досягнутому, хотів більшого. Сьогодні в Канаді пустіють Церкви, вони не хочуть досягати більшого… закривають Недільні школи, скасовують вечірні служіння в неділю і посеред тижня, скасовують молитовні зібрання.
Якби Єлисей був пастором, він би довірився Богу, багато робив для Нього і чекав багато від Бога благословень.
Ви помітили, що в Єлисея було в 2 рази більше чудес, ніж в Іллі? Бог виконав бажання серця Єлисея… Бог з радістю дав Йому те, що він просив!
Сьогодні я не заспокоюся, поки пасторам, місіонерам, учителям Недільної школи і усім вірним не перестане подобатися нинішній стан справ, поки вони не захочуть більше робити для Бога і чекати від Нього більше благословень.
Пані та панове:
- Ми хочемо досягти малих результатів;
- Ми перестаємо молитися;
- Ми задоволені середніми результатами і не дозволяємо Богу послати нам такі щедрі благословення, щоб навіть не було місця всіх їх вмістити.
Біблія каже: «Не маєте, бо не просите» і «При нестачі піклування падає народ».
Зі свого особистого досвіду я знаю, що в будь-якому проекті 10% людей робить 50% роботи… а інші 90% відпочивають, сидячи на Церковних лавах.
Почніть робити для Бога прямо зараз, як Єлисей у Старому Завіті і Апостол Павло – у Новому.
Він сказав: «Кажу так не тому, що я вже досяг або вдосконалився, але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос Ісус» (Флп. 3:12). Коли справа стосується служіння, він каже: «Так щоб проповідувати Євангеліє і далеко за вами» (2Кор. 10:16).
Апостол Павло ніколи не переставав вірити в майбутні благословення Божі.
Священик Джон Веслі сказав, що весь світ – це його парафія. Він, як і Апостол Павло, не міг сидіти на місці, знаючи, що є ще люди, які не чули про Христа і про Євангельську Звістку про спасіння.
Серце Апостола Павла палало. Він сказав: «Істину кажу у Христі, не обманюю, совість моя свідчить мені Духом Святим, що велика мені печаль і безупинний біль серцю моєму: я жадав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені по плот» (Рим. 9:1-3).
Доктор Хаман Апелман був моїм хорошим другом. Він сказав: «Наше покоління потребує палкого благовістя». У Апелмана серце палало так само, як в Апостола Павла і Єлисея. Давайте разом помолимося такою молитвою:
«Боже, дай мені співчуття до душ, що гинуть. Дай бажання благовістити для них. Щоб усі люди пізнали Твою любов і прийняли її. Ісусе, я хочу благовістити. Я хочу приводити до Тебе грішників, які не знають Тебе. І дай мені почати свідчити прямо зараз, прямо зараз почати розповідати людям історію прощення їх гріхів».
[1] Милоть – верхній одяг, накидка
