«Не старіють душею ветерани», – співали в одній радянській пісні, і пригадались ці слова у зв’язку з тим, що багато людей почувають себе саме так: попри вік вважають себе цілком молодими людьми. І як би не хотілося порушувати таку уявну ідилію, але все ж таки варто людям час від часу нагадувати: що чим більше на кладовищі поховано твоїх ровесників, тим менше в тебе приводів вважати себе молодим. Навіть, як би цього не хотілося, але «людям визначено один раз умерти, а потім суд» (Євр. 9:27), – і не нагадувати людям цієї біблійної істини, – це в першу чергу підставляти самого себе на тому самому прийдешньому суді.
Цю біблійну істину добре розумів апостол Павло, коли казав ефеським пресвітерам: «І нині ось я знаю, що вже не побачите обличчя мого всі ви, між якими я ходив, проповідуючи Царство Боже. Тому свідчу вам у нинішній день, що чистий я від крови усіх, бо я не ухилявся сповіщати вам усю волю Божу» (Діян. 20:25-27). І тут варто замислитися, серйозно замислитися, а чи ми, особисто, проповідуємо усю волю Божу? Саме усю, а не якісь лише моменти, які обіцяють нам фізичне здоров’я, фінансовий добробут та райдужні перспективи? – Усе те, що так полюбляє світ.
«Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас… Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові…» (Ін. 15:20; 16:2), – певно, ці Христові слова сьогодні рідко можна почути з церковних кафедр. А все через те, що вони незручні для людей, вони нагадують усім ціну слідування за Спасителем: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме хрест свій та йде за Мною» (Лк. 9:23).
Так, люди не хочуть чути неприємних для себе слів, і тому багато церков нині їх не згадують, але через це виникає дуже цікава ситуація: ці ж самі церкви з часом втрачають паству. А втрачають через те, що самі себе позбавляють сенсу свого існування: вести людей за Христом, тим самим втрачаючи свою силу (див. Ін. 15:5).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Коли втрачається сенс