«І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей». Дії 24:16
Кажуть, Бенджамін Франклін заримував таку невеличку приказку: «Як совість маєш – страху не знаєш!» А великий британський драматург Джордж Бернард Шоу писав: «Тримай сумління чистим і ясним, адже ти сам – вікно, крізь яке бачиш світ».
Якщо ці світські автори так дбали про сумління, то більше ми, християни, мусимо дбати, щоб наше сумління було «невинним щодо Бога й людей»! Без цього ми будемо як кораблі без стерна чи ракети без системи наведення на ціль.
Сумління дане нам Богом. Сам факт його наявності в людській душі свідчить про Творця. Гріх, однак, може притлумлювати чи викривляти сумління, збиваючи нас зі шляху. І навпаки, Боже Слово очищує його й загострює – і тоді Бог «провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости» (Пс. 23:3). А чи відбувається це у вашому житті?
