Біблійні есхатологічні та месіянські теми і сучасна Церква

Виклик, перед яким стоїть сучасна Церква, що шукає саморозуміння і бореться за окреслення своєї місії у світі в контексті біблійних есхатологічних і месіянських тем, нагадує виклик, який можна помітити в усіх формах звертання до Біблії в кожній галузі людських прагнень: Біблія пропонує широке розмаїття образів, роздумів і тем із будь-якої проблематики. У царині есхатології та месіянства ми мали змогу простежити широкий репертуар: від образу відродженого Давидового царства до образу пришестя надприродного Судді та до образу Отрока, у чиєму стражданні Бог досягне мети вселенського Божого царства справедливости і милосердя. Якщо Біблію та її пізніші інтерпретаційні традиції трактують абстрактно як набір образів, доступних для довільного застосування відповідно до тих чи тих людських преференцій, то індивідуальне чи групове звернення до Біблії може завжди виявити доречний образ чи мотив, що відповідатиме конкретній ситуації. Хтось шукає біблійного обґрунтування партійної націоналістичної програми? Образ політичного Месії може ідеально пасувати до цієї мети. Хтось шукає обґрунтування антикультурної програми суспільної реформи? Образ розгніваного есхатологічного Судді, котрий об’являє Себе як Сина Людського, може задовольнити таку потребу.

Для християн, одначе, Біблія не мусить бути такою невпорядкованою крамницею образів. Вона радше є свідоцтвом творчої та спасительної активности Бога в конкретних обставинах, – активности, яка завжди має на меті правильну реалізацію Божих планів. Різноманітні есхатологічні та месіянські теми, як, зрештою, і всі інші, передано Церкві за посередництвом того, хто реалізував творчу, спасительну Божу мету й у такий спосіб авторитетно пояснив, як саме традиційні теми та образи сприяють нашому розумінню покликання Церкви як продовження покликання Христа, вибраного та помазаного Отрока Божого. Правильне застосування есхатологічної теми чи образу є продовженням Христового служіння зцілення та відкуплення. Неправильне застосування суперечить цьому служінню. Церква століттями черпала з Біблії есхатологічні образи, які слугували реалізації світських задумів коштом Божого плану повернення сотворіння до стану досконалости, яку визначив Бог. В ім’я переможного Христа підтримувано націоналістичні претензії. В ім’я Сина Людського топтано права слабких. В ім’я Месії армії здійснювали завоювання, які не служили, проте, Божій славі, тільки славі людській. Є тільки один провідник, котрий указує, як правильно застосовувати біблійні месіянські й есхатологічні теми, і ним є той, хто народився не в палаці, а в убогій яскині (Лк. 2), хто спілкувався не з царями та князями, тільки зі звичайними людьми праці, хто повідав: «Я не прийшов кликати праведних, але грішників» (Мт. 9:13; Мр. 2:17; Лк. 5:32).

Попередній запис

Есхатологічні та месіянські ідеї раннього християнства

Подібно як Ісус покликався на есхатологічні та месіянські традиції, які були панівними в Його часах, так само Його власне життя ... Читати далі