Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Одного разу сусідський хлопчик Сашко, якому вже виповнилося цілих тринадцять років, постукав у хвіртку дому, де жили Сергійко та Софійка. Побачивши з вікна гостя, Сергійко дуже здивувався: – Ой, мамо, поглянь, до нас Сашко прийшов. – Може, вирішив трохи з вами пограти? – припустила мама. – Ой, що ти? Адже Сашко зовсім дорослий і грає …
Мама пошила Софійці нову сукню, зелену в білий горошок. Дівчинка кружляла в ній перед дзеркалом, уявляючи себе казковою принцесою. Потім мама гарно уклала доньці волосся і прикріпила два розкішні зелені бантики. У такому чарівному вигляді Софійка побігла до дитячої. – Поглянь, Сергійко, я справді схожа на принцесу? – запитала вона братика. – На принцесу-жабку, – …
Якось до Сергійка й Софійки приїжджала в гості бабуся. Вона привезла внукам багато різних подарунків. Софійці бабуся купила гарну ляльку, яка могла кліпати своїми великими синіми оченятами. Тільки поклади ляльку в ліжко – вона відразу ж заплющувала очі, немов спала. Щойно її підіймали, оченята негайно розплющувалися, ніби лялька просиналася. А Сергійкові дістався чудовий заводний паровозик …
У Софійчиної подружки з недільної школи – Ліди – сьогодні день народження. Вона запросила Софійку на святковий обід. Звичайно, дівчинка зовсім не любила ходити в гості без Сергійка, але що поробиш, адже Ліда тільки її подружка, і цього разу вона погодилася піти на свято без брата. – Я ненадовго, Сергійко. Лише привітаю Ліду, віддам подарунок …
Щодня, крім суботи й неділі, тато вирушав на роботу, а Сергійко із Софійкою залишалися вдома з мамою. Тато просив дітей, аби вони допомагали неньці з хатніми справами. Двійнята завжди робили це з радістю, ну, майже завжди. Сьогодні по обіді мама повідомила: – Діти, я візьмуся за прання. Софійко, тобі треба підмести підлогу й витерти пил. …
В одному маленькому затишному містечку в невеличкому будинку мешкали чоловік і дружина. Вони були ще зовсім молодими, але понад усе мріяли, щоб колись у них з’явилося малятко. Жінка хотіла дівчинку, адже їй можна шити гарненькі мереживні суконьки, кіски прикрашати яскравими бантиками та шпильками, як лялькам, з якими так подобалося бавитися в дитинстві! З дочкою було …
Після від’їзду з Литви Сугіхара працював в японських консульствах у Кенігсбергу, Празі і в посольстві в Берліні. Кінець війни застав його в Бухаресті, де він сам і його сім’я були інтерновані в СРСР. Наприкінці 1946 року йому дозволили виїхати в Японію. У 1947 році сім’я Сугіхара повернулася в Японію, повторивши шлях єврейських біженців з Європи …
Після нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і початку Другої Світової війни в Литву від німців тікало безліч євреїв. Більшість з них відчайдушно намагалася поїхати далі від війни, що насувалася, але велика частина Європи вже була окупована нацистами, а країни, що залишилися, заборонили в’їзд єврейських біженців. Незабаром потік біженців з Польщі захлеснув Литву. …
На самому початку минулого століття, 1-го січня 1900-го року в маленькому містечку Яоцу, що в префектурі Гіфу, у сім’ї лікаря Есімідзу Сугіхара народився син, якого назвали Тіуне. Тіуне був другим сином серед шістьох дітей Есімідзу і Яцу Сугіхара. Окрім нього в сім’ї було ще четверо хлопчиків і наймолодша дівчинка. У 1912 році Тіуне на відмінно …
Між тим, спеціально створена асоціація «Справедливість Паулю Грюнінгеру!» упродовж багатьох років марно домагалася його реабілітації. У 1995 році асоціація провела зустріч, на яку приїхали врятовані Грюнінгером люди з Австрії, Франції, Ізраїлю та інших країн, зокрема відомі юристи, журналісти і письменники. Переповнена зала вимагала скасування вироку тепер уже не самому Паулю Грюнінгеру, але його пам’яті. У …