Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
– Яке жахливе це ваше місто, – сказала Настуся Катрусі, своїй двоюрідній сестричці. – Інша справа, наш ліс. Тиша, птахи щебечуть, пахне квітами. А тут димно, шумно, людей, як у мурашнику – голова йде обертом. Батько приїхав до міста в справах і Настю прихопив із собою – нехай розважиться. Родичі жили поруч із залізницею біля …
Яшко йшов, опустивши голову. Під оком у нього був здоровенний синець, на лобі – ґуля, а на щоці – подряпина. Яшка били всі, хто не лінується. Батько – через пиятику, сусідські хлопчаки – хто за що. Одному не подобався маленький зріст, другому – руде волосся, а третьому – відстовбурчені вуха. Ну, а четвертому… Хто його …
Настуся дуже сумувала за своїм домом, за лісом, в якому стояла їхня хата. У той же час їй не хотілося залишати бабусю, в якої вона гостювала цього літа. «Краще б бабуся приїхала до нас, – думала вона, – зараз саме час збирати перші ягоди та літні гриби». Але дівчинка знала, що цього літа їй доведеться …
Знаєш, як минає літо красне? Воно сонечком світить і гріє, червоними щічками фруктів наливається, розмаїттям квітів лугових розцвітає, ніжною м’ятою і полином пахне. А яким дзвоном дитячих голосів шириться по світу! Любить літо дітлахів, та й вони його не забувають похвалити. Хто ж літо красне не любить? Ось і Настуся літо любила. І не дивно: …
Білосніжна гілка квітучої вишні несміливо зазирала у вікно, наче віталася з Настусею. Весна на півдні приходить рано. В інших краях ще лежать сніги, лютують морози, а в Настусиному лісі вже зацвіли перші абрикоси, на вишнях і яблунях набубнявілись пуп’янки, готові вибухнути рожевими та білосніжними квітами. Ластівки почали будувати гнізда, шпаки – обживати старі й нові …
Гарна зима! І дерева в лісі, і кущі, і хатинка лісникова – все вкрите пухнастою білосніжною ковдрою. Звірина поховалася в барлоги і нори. Тепло їм під зимовим покривалом. У Настусі канікули, але не байдикує вона. Скільки себе пам’ятає, завжди в переддень Різдва в хаті метушня і клопоти. Ось і братик двоюрідний приїхав у гості – …
Взимку в лісі тихо. Так тихо, що чутно, як дерева перемовляються скрипучими голосами і стогнуть від холоду. Добре, коли йде сніг. Тоді вони вкриті теплими білими шубами. Тоді їм тепло і затишно. Але цього дня було морозно, а сніг здуло вітром, і дерева стогнали жалібно та сумно. Мабуть, скучили за сонечком, за теплим літечком. У …
Дочекалася Настя татка. Нарешті, таки приїхав. Розповіла вона йому, яка біда з мамою сталася: як захворіла вона за його відсутності, як лікар приїжджав і матусю до лікарні відвіз. Вислухав батько, на лиці спохмурнів, брови насупив і каже: – Ти, дочко, вдома побудь ще трохи, а я до матері в лікарню поїду, подивлюся, як вона там. …
– Мамо! Мамо! Не помирай! – заплакала Настуся, схиливши лице на материну долоню. Долоня була гарячою і сухою. Мама дихала важко і стогнала. Щоки від жару червоні, під очима – темні кола. Настуся продовжувала плакати. Ось був би вдома татко, він привіз би Івана Степановича, лікаря, який живе на хуторі, і мама миттю стала б …
Навесні в родині лісника роботи багато: ліс почистити, дерева підрізати. Та й по господарству роботи непочатий край: город перекопати, насіння посіяти, а тут ще й худоба приплід дає. У корови телятко народилося – лобастий красень! Так і прозвали його – Лобастий. Курям, качкам сідала та корзини із сіном потрібно було підготувати, щоб курчат і каченят …