Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
про наше знайомство з Мірполем і заводом добродія татка Мірполь – місто, в якому народився Тісту. Воно розбагатіло й зажило слави завдяки заводу добродія татка. На перший погляд Мірполь – місто як місто. З церквою, в’язницею, казармою, крамницями, де продавали цигарки, бакалію, ювелірні вироби. І все ж, про нього знали у всьому світі. Саме тут …
про наше знайомство з Тісту, його батьками та Осяйним Домом Тісту був світловолосий. На кінчиках волосся кучерявилося. То були немов сонячні промінчики із завитком при землі. Він мав широко розплющені блакитні очі, рожеві свіжі щічки. Його любили цілувати дорослі. Дорослі, як відомо, зокрема ті, з широкими чорними ніздрями, зморшками на чолі та волосками у вухах, …
про авторове роздумування над ім’ям Тісту Тісту – ім’я дивовижне. Його ми не знайдемо в жодному календарі – ні у Франції, ні в інших країнах. Серед святих відсутній Тісту. І все ж таки був собі хлопчик, якого всі називали Тісту… Бажано це окремо пояснити. Одного дня, а це було тоді, коли хлопчик щойно з’явився на …
– Діти, сьогодні ми поїдемо до спортивного магазину та купимо вам обіцяні велосипеди, – якось повернувшись із роботи, повідомив батько. – Чудово! – закричав Сергійко. – Мені купимо яскраво-синій або чорний. Мій старий велосипед уже зовсім маленький, я подарую його нашому сусіду Вовчику. Нехай хлопчина катається! – А мені хочеться жовтенький велосипед або зелененький, і …
Чудово, коли є канікули, а особливо, якщо канікули літні! На них чекають усі школярі ще від вересня. І ось, нарешті, настало літо! Двійнята успішно закінчили перший клас і перейшли до другого. Удома всі раділи їхнім успіхам і дякували за це Господу. – Ой, навіть не віриться, що цілих три місяці не треба думати про уроки, …
У зоопарку було людно та гамірно. Двійнята дуже любили зоопарк. Сергійко навіть мріяв, що в майбутньому стане лікарем, який лікує хворих звірів. Це називається – ветеринар. А Софійка не хотіла бути лікарем, ніяким, бо вона не любила ліків і дуже боялася уколів. Навіщо ж мучити інших, якщо самій це не подобається? Але потай від усіх …
Вітя Башмаков, на прізвисько Башмак, навчався з Сергійком і Софійкою в одному класі. Він сидів позаду двійнят, і це завдавало їм чимало неприємностей. Вітько завжди заподіював Сергійкові якісь капості: то кине щось за комірець, то жувальну ґумку на волосся приклеїть, то просто подує в потилицю, немов хтось увімкнув фен, то раптом надумає плюватися, як той …
У неділю після богослужіння тато, мама, Сергійко й Софійка заїхали в зоомагазин по рибок. Тато переписав із книжки назви риб, яких вибрали Сергійко й Софійка. Він дуже хотів допомогти дітям. Але двійнятам татові старання здалися зайвими, бо вони і так добре запам’ятали фотографії своїх улюбленців, адже до неділі встигли подивитися на них сотні разів. Тепер …
Якось на день народження двійнятам подарували акваріум із гарними штучними водоростями, кольоровими камінчиками й химерними морськими мушлями. Акваріум поставили в дитячій кімнаті й наповнили водою. – Треба, щоб вода постояла два дні просто так, без рибок, – пояснював дітям тато, – тільки після цього можемо купити рибок. – Ох, як довго чекати – цілих два …
Сергійко завжди мріяв бути дорослим. Іноді саме тому він заздрив їхньому сусідові Сашку, який одного разу подарував дітям їжачка Пусика, точніше, Пусю. Сергійко завжди трохи ображався, коли Сашко називав їх із Софійкою малятами, та глибоко в душі хлопчик мріяв, що колись виросте і також називатиме когось цим смішним словом. І от настав довгоочікуваний час, коли …