Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Джордж тупав по кімнаті, ледве стримуючись від бажання щосили вдарити по ніжці столу, коли щоразу проходив повз нього. Він був у кепському настрої, тож йому було байдуже, чи хтось це помітить. – Я хочу надвір грати у футбол із друзями! – скиглив хлопець. Батько Джорджа суворо мовив: – Ти зможеш піти лише після того, коли …
Стук у двері перервав її думки. Цього разу стукали з чорного входу, яким вони рідко користувалися. Цікаво, хто ж там? Бабуся Хан пішла відкривати, залишивши О-лан із запашними булочками. У дверях стояла маленька пані Ванг, тримаючи в руках миску. Сьогодні вона була сильно збуджена, так що руки її тремтіли, коли вона вручала бабусі Хан свій …
Двоє свиней рохкали біля ніг хлопчика, доки він викидав із невеличкого відерця рештки їжі в їхнє корито. А потім служниця вилила туди чимале відро. – Лишень послухай їх! – сміялася вона, беручи дитину на руки подалі від усього безладу. – Я рада, що ти не видаєш подібних звуків, коли їси! Трирічний Адонірам залився сміхом. – …
Її називали бабусею Хан, а іноді просто Хан По-по. Це китайське ім’я вона отримала, коли змінила місце проживання, переїхавши із США в Тайвань. Її справжнє ім’я було Пауліна Гамільтон. Але як її називали, було не так важливо. Головним було те, що молодь і студенти охоче приходили до неї, щоб поговорити про особисті проблеми і про …
Нікі сховався під сходами біля чорного входу в себе вдома в Пуерто-Рико. Він у жодному разі не бажав бачити людей, які мали приїхати. Це були люди, що тримали змій. – Твій тато змусить їх танцювати зі зміями? – запитував друг Нікі. – Я хотів би побачити ті зміїні танці. Тремтячи, Нікі відповів: – То йди …
Начальник штовхав Девіда крізь ряди гуркотливих станків, ведучи його до Джона Перді – одного з працівників бавовняної фабрики. Дійшовши, хлопчик став поміж двома чоловіками, розглядаючи їхні обличчя, доки вони розмовляли. Він і слова не міг розчути через неймовірний шум техніки й дивувався, як чоловіки могли чути один одного. А потім Девід усвідомив, що й вони …
Хлопчик прикрив свічку рукою і тихо зайшов до своєї кімнати. Світло від полум’я відбивалося в кількох парах очей: двох мишей, що дивилися на хлопця зі своєї коробки на підлозі та кількох пташок, що навіть не кліпали очима, сидячи в клітці, виготовленій із вербових гілочок. Також у кімнаті було чимало крихітних очей, яких годі було й …
Роббі та Ерік кинулися бігати довкола столу, проте бродяча кицька була значно швидшою. Вона метнулася під стіл і вибігла з протилежного боку, а хлопцям довелося зупинитися й відставляти стільці. Їхня матір, місіс Лідделл, зайшла перевірити, що за галас здійнявся на кухні, хоча для хлопців гасати довкола столу було звичною справою. Ерік узагалі, здавалося, постійно кудись …
Кінь із легкістю впорався зі стрибком, а от його вершник – ні. Він упав від легенького поштовху: плавно зісковзнув із коня й плюхнувся в багнюку. Біллі підвівся, обтрусив бруд із волосся й усміхнувся до свого друга, який уже повертався до господаря. Він знову скочив на жеребця: – Що ж, думаю, не варто лишати Сьюзі без …
Два дні минуло відколи Ян на своєму джипі через рисові поля дістався до найвіддаленішого села. І в цьому селі він за допомогою проектора показував людям картини з життя Ісуса, і розповідь про Сина Божого була яскравим світлом у мороці їх гріховного життя. Потім Ян зібрався їхати далі і запитав вождя: – Цікаво, що стало з …