Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Ми усі знаємо, якою жахливою ціною були відкриті для Євангелія величезні континенти язичництва. Сьогодні місіонери не в змозі євангелізувати усіх дітей, що народжуються. З таким прогресом місіонерської діяльності ситуація залишається кричущою, якщо тільки Божий народ не захоче звільнитися від уз комфорту і не виконає Божого веління, кидаючи виклик: «Відпусти!» ще успішніше, ніж виконував це веління …
Коли Ісус з апостолами подався з Капернаума проповідувати в інші краї, я сподівався ще не раз їх побачити. Однак усе склалося зовсім по-іншому. Мама моя тоді сильно нездужала, і я не міг її залишити надовго, аби провідати Івана і Якова і щоби знову – а тепер це для мене було найважливішим – послухати Ісуса. Так …
Прокинувся я серед ночі від різкого поштовху і, відчувши щось незвичне, миттю повернув голову туди, куди дивилися сповнені жаху чи побожності Ісусові учні. І тоді теж побачив, що їх так вразило: у місячному сяйві Учитель ішов до нас… по воді. Я завмер від переляку, адже кожен житель Капернаума знає, що озеро наше напрочуд глибоке, а …
Коли Іван та Яків пішли за Учителем, я знову залишився сам. Не сподіваючись, що хтось інший з рибалок візьме мене з собою в море, я журився, як тепер допомагатиму матері. Однак я помилявся – рибалки мало не билися за мене, пам’ятаючи, як ми з Яковом та Іваном допомагали Симонові витягати ті непомірно важкі неводи. Мені …
Та про це я дізнався згодом. А зараз тягнув додому цілого кошика риби! І так задумався над недавньою пригодою, що й не зауважив, як із сутінків випірнув «Голіаф». Я схаменувся тільки тоді, як уперся йому в живіт своїм кошиком. Хлопець сплів руки на грудях і поглядав на мене зловісно. Я вмить поставив кошика на землю, …
Мама стала відпускати мене з Іваном та Яковом на риболовлю. Я допомагаю їм з усіх сил, і нам не раз щастить наловити багато риби. От учора мама виміняла рибину на борошно й олію – ми мали пресмачні коржики. Брати жартують, що їм зі мною щастить, бо я – Йона, отож умію порозумітися з рибами, особливо …
Спершу мама хотіла назвати мене Мойсеєм, як древнього пророка, якого немовлям виловила з річки дочка фараона – так батьки намагалися врятувати йому життя, пустивши кошик із малюком по воді. Але потім подумала, що носити ім’я такого великого пророка нелегко, тож вирішила мене назвати простіше – Йоною. Йоною мені подобається бути: він, зрештою, теж мав у …
Я називаюся Йона, хоча всі довкола кличуть мене Знайдою. Нещодавно розбив сусідському хлопчиську на вулиці носа за цього «знайду». І було чого! Він дражнив мене знайдою і казав, що моя мама – несправжня мама, тобто нерідна мені. Я захищався як міг – кулаками. Повалив його додолу, хоч був удвічі дрібнішим і не надто вирізнявся силою. …
У кроні великого дерева з густим листям і гладеньким, наче кам’яна колона, стовбуром збудувала собі гніздо велика родина птахів Бгаранда. Пір’я в цих птахів було кольорове, й усі тварини через це заздрили їм. Натомість птахи переживали, бо їхнє пір’я користувалося чималим попитом на ринку. Саме тому всі вони постійно сиділи на дереві й літали лише …
Не відомо, як трапилося, що серед великих і блискучих зерен збіжжя опинилося й зовсім чорне зернятко. Воно було таке маленьке, що його навіть важко було помітити. Рільник кинув жменю зерен до розораної плугом землі. Робив це з великою гідністю й глибоким переконанням у важливості своєї місії. Так зерна збіжжя зайняли місця у своїх колисках із …