Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Вони голосно покликали двох товаришів, і пілігрими зупинилися. Після першого вітання старший з них, Світовласник, задав своє питання Християнинові і його товаришеві і попросив висловити свою думку. – Навіть дитина може відповісти на тисячі подібних питань, – сказав Християнин. – Якщо наслідувати Христа лише заради отримання хлібів беззаконно, то наскільки ж зневажливо використовувати Його для …
Проте недовго залишався Християнин на самоті. Його наздогнав один із жителів міста Суєта, який до глибини душі був зворушений стражданнями і лагідністю пілігримів. Промова Вірного на суді так сильно вразила його, що він вирішив покинути свою домівку і приєднатися до Християнина. Звали його Маю Надію. Таким чином, поки один пілігрим помирав, свідчивши за істину, на …
Пілігримів повели на суд. Судді стали їх допитувати: хто вони, куди йдуть і що вони роблять тут у такому незвичному одязі? – Ми гості на цій землі і йдемо додому в нашу Небесну Батьківщину, – відповіли вони. – Ми нікого не образили, нічого не вкрали, тому нам абсолютно незрозуміло, чому з нами так неввічливо поводяться. …
Вони вже пройшли майже всю пустелю, коли Вірний, випадково обернувшись, помітив чоловіка, що наздоганяв їх, і негайно впізнав його. – Брате, – вигукнув він, – подивися, хто йде! Християнин поглянув: – Це мій добрий приятель, Євангелист! – відповів він. – І мій! Це він мені вказав шлях до Вузьких воріт. В цей час Євангелист підійшов …
Через якийсь час Вірний побачив чоловіка, який йшов на певній відстані від них. Звали його Красномовець. Він був досить високий, статний і справляв приємне враження. До нього Вірний і звернувся з питанням. – Друже, куди прямуєш? Чи не до Небесного Царства? – Саме туди. – Чудово, тоді ми можемо прямувати до Нього разом. – Із …
На своєму шляху Християнин піднявся на невисокий пагорб, що дозволяв пілігримам оглянути оточуючу місцевість. З вершини він побачив старого друга на ім’я Вірний, який йшов попереду тим же шляхом. Християнин радісно окликнув його: – Гей, друже, зачекай трохи і підемо разом! Почувши заклик, Вірний обернувся, і Християнин знову закричав йому: – Стій, почекай мене! Але …
…От бачу, щойно Християнин опинився в долині Смертної Тіні, як він зустрів двох чоловіків, які несли погану звістку про прекрасну країну. Вони дуже квапилися, і Християнин спитався їх: – Панове, куди ж ви так поспішаєте? – Ми повертаємося назад, і тобі радимо, якщо тобі ще дороге життя! – Але в чому справа? – У чому …
У долині Приниження бідний Християнин потрапив у халепу. Не встиг він пройти і кілька метрів, як раптом побачив, що назустріч йому йде ангел безодні на ім’я Аполліон[1]. Побачивши Аполліона, Християнина охопив сильний, майже тваринний страх. Він не знав, чи тікати йому геть або чекати ворога на місці. Але тут він швидко пригадав, що його спина …
…Християнин прискорив ходу, щоб швидше дістатися до Палацу. Буквально через пару метрів дорога звузилася. Ось вже і хатинка сторожа показалася за поворотом. Раптом Християнин побачив перед собою двох левів. “От вона – небезпека, про яку казали Боязливий і Недовірливий”, – подумав він. Леви були приковані ланцюгами, але роздивитися ці ланцюги було неможливо. Він у повній …
Шлях їх виявився довгим. Нарешті вони підійшли до гори, що іменується Утруднення. Біля самого підніжжя подорожнім мимоволі довелося зупинитися. Перед ними лежали три дороги – одна була вузькою і йшла круто в гору, дві інші, широкі, йшли в долину, огинаючи гору з обох боків. З-під землі било джерело чистої, дуже смачної і свіжої води. Християнин, …