Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
У Саду повисла важка, гнітюча тиша. – Я, – зібравши сили, якомога голосніше сказав Гладіолус, – перший розкаюсь і розкрию бутон Садівникові. Це я в усьому винен! Я перший повірив Херувиму і допоміг йому підбурити всі квіти на повстання. Пробачте мені, квіти, я був дурнем і гордієм. Що тут почалося! Усі квіти заплакали й закричали. …
– Хто-небудь може мені пояснити, що тут відбувається? – голос, який промовив ці слова, був настільки гучним і дзвінким, що всі квіти стрепенулися й почали озиратися. – Хто це сказав? – Це запитання поставив я, – відповів Тюльпан, піднявши вгору листок. – Звідки ця квітка? – загомоніли мешканці Саду. – Подивіться, який він гарний і …
Перед самим світанком Садівник приніс Тюльпана в Сад і посадив на клумбі серед квітів. Вони цього навіть не помітили, адже їхні бутони були закриті. Коли зійшло сонце і Садівник вийшов із Саду, квіти почали розкривати бутони. Деяким це давалося вже насилу, бо вони дуже ослабли. До чого ж цей ранок не був схожий на ті …
Саме з цього моменту Стародавня книга квітів детально описує історію про Тюльпана. Хто він і як з’явився у Великому Саду, для квітів тоді було таємницею. Насправді жодної таємниці не було. Тюльпан народився і виріс у будинку Садівника і жив там іще до заснування Великого Саду. Він був дуже доброю, життєрадісною квіткою і з самого дитинства …
Одного ранку, після багатоденних зусиль вилікувати квіти, Садівник прийшов, як завжди, у Сад, щоб іще раз спробувати їм допомогти, і раптом почув чийсь кволий голос: – Садівнику! Він озирнувся і побачив, що Херувим стоїть із розкритим бутоном, якщо можна було назвати бутоном ті кілька зів’ялих пелюсток, що залишилися від його колись пишної квітчастої корони. – …
Наступного ранку Садівник, як зазвичай, пішов у свій Сад, але побачив щось незвичайне: незважаючи на те що сонце було вже досить високо, всі квіти стояли з закритими бутонами. Крім того, у Саду стояла надзвичайно гнітюча тиша. Не було всієї тієї щасливої метушні, яка зазвичай панувала в Саду, – веселої балаканини квітів, радісного вереску квіткової дітвори …
Заспівавши гімн, Херувим закликав усіх до тиші: – Друзі! Я призначаю Гладіолуса і Нарциса своїми радниками і заступниками, а Розу – старшим регентом Великого Саду. І тепер я проголошую свій перший указ! Я наказую всім квітам закривати бутони, щойно Садівник входитиме в Сад, і не розкривати їх, допоки Він не вийде. Усім квітам суворо забороняється …
Усе було, як зазвичай, – квіти розпустили бутони, вмилися росою і з насолодою підставили пелюстки в бік сонця, що сходило. Аж раптом у Саду заспівав багатоголосий хор. Співала центральна клумба: Прагнімо, браття, до свободи! Стебло до стебла, листок до листка За свободу квіткового роду! Стебло до стебла, листок до листка, За велику мету і за …
Квіти завмерли, очікуючи продовження. – Чи знаєте ви, як з’явився наш Великий Сад? – Звичайно, – загомоніли квіти, – це всі знають! Його посадив Садівник! – Добре, тоді я поставлю наступне запитання. Навіщо Садівник його посадив? Настала тиша. Квіти ніколи не ставили собі таких питань. – Він добрий! – Він хотів подарувати нам життя. – …
У глибині коренів Херувим, звичайно, лукавив. Він прекрасно знав характер Садівника й розраховував на його милосердя, якщо задум не вдасться. На це ж милосердя й доброту Херувим сподівався і в разі успішної реалізації свого задуму. Він вважав, що якщо йому вдасться прихилити квіти на свою сторону, то Садівник не покарає весь Сад. Але як переконати …