Вічний принцип
Німецький теолог Мартін Лютер мав вирішальний вплив на церкву. Точніше сказати, вплив Лютера ґрунтується на твердженні з книги пророка Авакума. Це твердження – наш вірш для запам’ятовування цього тижня: «А праведний житиме вірою своєю» (2:4).
Цей вірш цитується в Новому Заповіті три рази, двічі Павлом (див. Рим. 1:17; Гал. 3:11) і один раз автором послання до Євреїв (див. 10:38). Саме вивчення послань до Римлян і Галатів, а також розуміння того, що виправдання досягається лише вірою – повністю змінили його життя.
Роланд Беінтон у книзі «Ось я: Життя Мартіна Лютера» дає нам можливість прочитати слова сказані Лютером особисто:
«Я надзвичайно бажав зрозуміти послання Апостола Павла до Римлян і нічого не заважало, лише вираз «правда Божа», оскільки я розумів правду як те, що Бог справедливий карає усе неправедне. Моя ситуація була така: я, хоч і безгрішний чернець, але стояв перед Богом як грішник з неспокійною совістю, і я не був упевнений, що мої заслуги задовольнять Його. Тому я не любив праведного і злого Бога, але швидше ненавидів і бурчав на Нього. Все ж я об’єднався з дорогим Павлом і сильно забажав дізнатися, що ж він має на увазі.
День і ніч я обмірковував, поки не побачив зв’язок між правдою Божою і словами «праведний житиме вірою своєю». Тоді я зрозумів, що правда Божа в тому, що Він виправдовує нас Своєю благодаттю через віру через милість Свою. Відтоді я відчув, що наново народився і увійшов до відкритих воріт раю. Усе Писання набуло для мене іншого сенсу, і «правда Божа», яка вселяла мені ненависть, тепер стала мені несподівано милою у величезній любові. Цей уривок Павла став для мене воротами в небеса».
Будь справа в спасінні або духовному зростанні в праведності, віра на першому місці. Один місіонер розповідав історію про те, як він намагався пояснити поняття віра народу, якому він проповідував. Він ніяк не міг це зробити, жодне слово не передавало це поняття в точності, і нарешті він підійшов до стільця і сів. Він запитав людей, що він робить. Вони відповіли: «Заспокоївся». Потім він поклав ноги на підніжку і поставив те ж питання. Місцеві відповіли: «Повністю заспокоївся». Ось воно! У цьому полягала віра для Павла, для авторів послання до Євреїв, і для Авакума, і тим же віра є для нас: ми знайшли повний спокій у нашому Богу.
