Заспівавши гімн, Херувим закликав усіх до тиші:
– Друзі! Я призначаю Гладіолуса і Нарциса своїми радниками і заступниками, а Розу – старшим регентом Великого Саду. І тепер я проголошую свій перший указ! Я наказую всім квітам закривати бутони, щойно Садівник входитиме в Сад, і не розкривати їх, допоки Він не вийде. Усім квітам суворо забороняється розкривати бутони й тим більше розмовляти із Садівником. Таким чином ми покажемо Йому, що вільні та єдині, і що з нашою волею потрібно рахуватися!
– Це розумно, – схвально загомоніли квіти.
Думки і плани Херувима
«Нарешті цей день закінчився, – втомлено подумав Херувим, закриваючи бутон. – Ніяк не очікував, що сам буду бажати, аби він якнайшвидше минув. Навіть думати ні про що не хочеться».
Якийсь час він мовчки стояв, безсило опустивши листя. Квітка відчувала себе спустошеною.
«Що це я? – здивувався він зі свого понурого стану. – Усе ж пройшло якнайкраще! Мої мрії збулися! Фактично, я – цар Великого Саду! Цікаво, що б на це сказав старий дуб? Правду я йому тоді сказав, що велич не залежить від висоти й товщини стебла! У нього стебло до неба, а дух слабкий. Садівник сказав йому: не будеш царем дерев, і він відступив. А може, Садівник його перевіряв? Чи вірить він у себе? Чи царський у нього характер? А він відступив, тому й не став царем. Утім, рано радіти, реалізовано тільки першу частину плану. Ось якщо все вийде, тоді можна буде відпочити й насолодитися життям».
І Херувим почав обмірковувати деталі свого плану, який полягав у тому, щоб якийсь час увесь Сад бойкотував Садівника і ніхто з квітів не спілкувався з ним. Саме для цього потрібен був перший указ. Після цього Херувим планував виступити посередником між Садівником і квітами, як обраний ними законний керівник, і запропонувати Садівникові вирішити цю проблему. Як вирішити? Дуже просто: квіти хочуть брати участь у всьому, що робиться в Саду, хочуть, щоб їхня воля й бажання враховувалися, і тоді Сад повернеться до колишнього мирного життя.
Щоб цього домогтися, досить створити раду, яка буде вирішувати питання Саду. Головою цієї ради буде Садівник, а другим членом – представник усіх квітів, тобто він – Херувим.
Херувим сподівався, що Садівник піде на створення такої ради, аби вирішити проблему й помиритися зі своїми квітами. Тим самим він визнає його, Херувима, законним керівником квітів, і він, нарешті, стане справжнім царем Великого Саду, владу якого визнаватимуть усі, навіть Садівник.
– Певно, мрія про призначення царем була не просто моєю фантазією, – від цієї думки Херувим стрепенувся й відігнав сон, який накочувався на нього. – Адже ж вірно, я відчував це, мріяв… і став царем. Хто сказав, що це неправильно? Можливо, так воно й мало бути?
На цій приємній думці Херувим нарешті занурився в сон.
