Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Нарада (15:4-21) Після прибуття в Єрусалим «вони були прийняті церквою, апостолами і пресвітерами і сповістили про все, що Бог учинив з ними» (15:4). Церкві в Антиохії Павло і Варнава доповіли «все, що зробив Бог з ними» (14:27), щоб прославити Бога. Цього разу вони розповідали, «що Бог учинив з ними» не просто для того, щоб прославити …
Я їхав вперед, думаючи про те місце, куди їду, і не звертаючи уваги ні на що навколо, як раптом – бац – машина на щось налетіла, і мене підкинуло так, що голова стукнулася об дах машини. Зібравшись з думками, я зрозумів, що знаходжуся перед школою і що шкільна влада поставила на вулиці обмежувач швидкості[1], щоб …
БОГ ДАВ ЇМ ОПОРУ В АНТИОХІЇ (14:24-28) Завершивши роботу, заради якої вони прибули, Павло і Варнава вирушили додому[1]. «І, перейшовши Пісидію[2], прийшли до Памфилії» (в. 24), де вони прибули в Пергію, місто, в якому Іоанн Марко відокремився від них (13:13). Раніше їм не довелося проповідувати в цьому місті (можливо, внаслідок Павлової хвороби[3]), проте зараз вони …
БОГ ДАВ ЇМ ГРОМАДИ З КЕРІВНИКАМИ (14:23) Один з найбільш важливих методів Павла і Варнави в підготовці братів до майбутнього полягав у тому, щоб залишити їх з духовними керівниками. У в. 23 ми читаємо: «Рукоположивши ж їм пресвітерів для кожної церкви, вони помолилися з постом і передали їх Господеві, в Якого ті увірували». Цей вірш …
Коли я зі своєю сім’єю служив місіонером в Австралії, наша особиста фінансова підтримка виходила, в основному, від однієї общини; але і багато інших громад підтримували нас, фінансуючи переїзди, роботу, будівництво і тому подібне. Тому, коли ми літали додому, у США, я витрачав багато часу на те, щоб їздити в ці громади і звітувати перед ними. …
Роздерши одяг, Павло і Варнава з гучним криком кинулися в натовп: «“Мужі! Що це ви робите? І ми такі самі люди[1], як і ви, і благовістимо[2] вам, щоб ви навернулися[3] від цих неправдивих [ідолів[4]] до Бога Живого[5], Який створив небо і землю, і море, і все, що в них[6]» (в. 15). Цими словами вони намагалися …
Один мій друг, проповідник, розповів, як з ним обійшлися в найпершій общині, де він починав проповідувати: «У перший рік мене обожнювали. На другий рік мене терзали. На третій рік вони мене знищили». За декілька років одна крайність перейшла в іншу, але апостол Павло пройшов цей шлях від звеличення до знищення за декілька годин! Ми підійшли …
Небезпека (в. 50-52) Коли в юдеїв не вийшло образами змусити замовкнути місіонерів, вони вирішили спробувати піти законним шляхом. «Але юдеї намовили побожних та почесних жінок і перших у місті людей, і вчинили гоніння на Павла та Варнаву» (в. 50а). У тому, що «[римські] набожні та почесні жінки» відвідували юдейські синагоги, не було нічого незвичайного, оскільки …
Одним з парадоксів Євангелія є той факт, що воно і об’єднує, і розділяє. Євангеліє Ісуса Христа – найбільш об’єднуюча сила, явлена світу. Вивчаючи Діяння, ми вже бачили, як зійшлися разом у церкві палестинські юдеї і юдеї-елліністи, а також юдеї і самаряни, юдеї і язичники. Ми бачили людей з різних частин світу, з різним становищам у …
МЕСІЯ ПРИЙШОВ! (13:26-37) Увага присутніх у синагозі було прикута до Павла. «Мужі-браття, – вимовив він, – сини роду Авраамового і всі між вами, хто боїться Бога! Вам [він, ймовірно зробив жест, обводячи їм усіх присутніх] послано слово спасіння цього» (в. 26; виділено мною). Бог включив їх усіх у Свій усеосяжний план! Павло знав: щоб його …