Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
З огляду на сказане вище про засновки, можемо тепер перейти до т. зв. «критики читацького відгуку». Цей метод аналізу зосереджує увагу на читачеві та процесі читання, прагнучи з’ясувати роль, яку відіграють сучасні читачі у визначенні літературного смислу. Головною засадою цього підходу є відмова від сприйняття літературного тексту як речі в собі, як об’єкта. Насправді читання …
У тепер уже відомому есеї Рудольф Бультман якось запитав, чи можливо займатися екзегезою без жодних засновків, і його відповідь була: «Ні». За його словами, кожна інтерпретація передбачає індивідуальне попереднє розуміння. Справді, ми привносимо в процес інтерпретації занадто багато особистого – нашу культуру, наші традиції, наші богословські засади, – аби допустити ймовірність екзегези, вільної від попередніх …
Типологічну інтерпретацію Церква практикувала від новозавітних часів аж до сьогодення. Так, говорячи: «Пасха, Христос, за нас у жертву принесений» (1Кор. 5:7), – апостол Павло тлумачить спасительну смерть Ісуса типологічними термінами. Новий Заповіт пов’язує Ісуса Христа зі старозавітними постатями й подіями, оскільки Євангеліє є сповненням того, що містилося в обіцянці тих прообразних подій. Учителі Церкви також …
Як ми побачили, існує низка підходів до Біблії: як до літературного твору, як до історичного документу, як до основи християнського богослов’я та поведінки. Розгляньмо тепер два способи її використання: у першому випадку Святе Письмо безпосередньо впливає на особисте життя читача, тоді як у другому воно має виразніше екзегетичне й богословське застосування, оскільки біблійні тексти накладають …
Зазвичай екзегезу вважають розкриттям значення певного тексту, надто коли він через вікодавність, культурну своєрідність або притаманну йому складність для правильного розуміння потребує особливо уважного прочитання й аналізу. Стосовно Святого Письма екзегезу постійно практикували в житті Церкви, яка з перших століть визнала, берегла та вірно доносила Біблію як Боже слово. До того ж, у цьому слові …
Оскільки ми отримуємо події та їх тлумачення в літературній формі, цілком обґрунтовано використовувати всі методи та техніки літературного дослідження, аби виявити, про що йдеться в Біблії. У літературі годі осягнути правду без читацького осягнення слів, фраз, віршів, строф та інших риторичних елементів, а це вимагає не лише інтелектуального розуміння, а й естетичної проникливости. Тому початкове …
Біблійна оповідь. Єврейський народ та рання Церква плекали історію не заради неї самої, а щоб докладно розповісти про чудеса та спасительні діла, які Бог вчинив для Свого народу. Шукаючи історію в її сучасному вигляді, ми б шукали те, чого богонатхненні автори, а отже, й сам Бог не мали наміру передавати. Так, приміром, кожен читач Біблії …
Об’явлення в історії та через історію. Біблісти підкреслили саморозкриття Бога в могутніх спасенних ділах, у такий спосіб давши нам глибше розуміння історичного характеру біблійного об’явлення. Біблійна релігія пов’язана з місцями, іменами та подіями. Перед нами об’явлення, яке потрібно розглядати з вірою в межах певних історичних фактів. Бог активно присутній у людській історії, і важливі події …
Зважаючи на єдність одного Бога і на внутрішню динаміку біблійної віри, яка відстежує розкриття Божого плану спасення в просторі й часі, ми розглянули можливість підходу до Біблії як до одного цілого. Водночас не варто недооцінювати розбіжності та особливості біблійних текстів. Розбіжності вражають так само, як і єдність текстів, бо це єдність, що виражається у величезному …
Той самий Бог в обох Заповітах об’являє божественну спасительну волю та відкупительний задум. Отже, між Старим та Новим Заповітами існує істотна схожість, зумовлена спільністю ідей, вірувань та мови. Усі найважливіші біблійні теми – Бога, Храму, вибору, союзу, жертви, праведности, спасення, гріха – наявні в обох Заповітах, і переконуємося в тому, що присутність цих спільних тем …