Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
та пізніші часи: біблійне богослов’я та історія Акцентування на Святому Письмі (sola scriptura), обстоюючи яке Реформація вступила в боротьбу з Учительським урядом Римо-Католицької Церкви, привело до висновку, що потрібно відмовитися від пошуку чотирьох пластів значення в текстах Біблії (littera gesta docet, quid credas allegoria, moralis quid agas, quid speres anagogia), замінивши їх одним – дослівним …
Реформація була найважливішим чинником, що спричинився до всіх змін, які мали місце в XVI ст. У Німеччині першим реформаційним рухом був проповідницький. Особливо в перші роки, коли ситуація назагал ще не була такою однозначною, священики, які читали твори Лютера, виголошували проповіді під час офіційних богослужень, тож провідні ідеї Реформації – зокрема ідея оправдання через саму …
На перший погляд загальні тенденції, які були поширені в Середньовіччі, можна також простежити і в XVI ст. Треба визнати, що між цими періодами історії існує зв’язок. Важливою рисою, притаманною як XVI ст., так і Середньовіччю, є те, що Біблію вважали насамперед правдивим словом самого Бога. Цей факт потрібно розглядати не просто як вираз благочестя чи …
Проголошуючи Христа як герменевтичну засаду біблійного тлумачення, середньовічні мислителі утверджували важливу стратегію, яку вони отримали від своїх попередників – Отців Церкви: типологічну екзегезу. Тлумачачи Біблію крізь призму христології, вони доводили важливість єдности біблійної благовісти, зокрема Старого Заповіту як пророцтва та Нового Заповіту як сповнення цього пророцтва. Ця єдність ніколи й ніде не була так яскраво …
Коли Карл Великий розпочав процес піднесення єдности європейської цивілізації на новий щабель, перетворюючи її в християнську імперію, Біблія стала для нього в цій справі підручною книгою. Вона була скарбницею добрих порад у різних справах попри те, що основним її завданням було сповістити обітницю спасення. Вислів Христа «Я – дорога, і правда, і життя» (Ів. 14:6) …
Культура Середньовіччя (період історії, який розпочався із занепаду Римської імперії та завершився на зорі Реформації (500-1500 рр.) була пронизана біблійним духом більше, аніж будь-яка інша історична епоха з часу виникнення християнства. Це стосується не тільки богослов’я середньовічної доби, яке впродовж тривалого періоду було мистецтвом біблійної екзегези, але загалом й інших пластів середньовічної цивілізації. Це стає …
Центральну роль у поширенні Церкви в ранній період її історії відгравала духовна сила Біблії. Сама ж Церква виникла в наслідок того, що учні Ісуса почали по-новому розуміти Святе Письмо. Залишаючись вірними традиційному тлумаченню священних книг, в яких йшлося про їхнє юдейське минуле, завдяки зустрічі з Ісусом апостоли знайшли в цих книгах нову звістку. Розповідь про …
Якщо ми серйозно ставимося до твердження самої Біблії, мовби вона є рупором, за допомогою якого Бог промовляє божественне живе слово, треба прийняти, що Бог через Святе Письмо здатний говорити в нашій теперішній життєвій ситуації. Тому ми повинні не тільки прагнути збагнути, що означали слова Святого Письма в період їх написання, а й з’ясовувати їх значення …
Апостольська традиція. Завжди вважали, що християнство не розпочинається з Нового Заповіту. Церква постала з визнання, що «Ісус Христос то Господь» (Фил. 2:11), і відповідного до нього способу життя, а з цього життєвого досвіду та віри виникли тексти Святого Письма. Ісус і Його апостоли проповідували. Їхнє слово звіщало Євангеліє, а нове життя, яке струмувало з апостольських …
Біблійна література виникала повільно впродовж століть. Пишучи свої твори, біблійні автори опиралися на різні традиції, а тому біблійні тексти переважно укладав більш ніж один автор. Спершу поети, пророки, апостоли, проповідники та творці історичного епосу проголошували слово усно, а відтак редактори та переписувачі творили слово записане, додаючи до нього своє богословське розуміння та коментар. Наприклад, П’ятикнижжя …