Августин Гіппонський
Повільно, намагаючись не налякати птахів, що вмостилися на гіллі високо над головою, Августин підвів руку. Тоді заклав каменя в шкіряну пазуху рогатки, натягнув тятиву та – бамц! Камінь пролетів повз гілки, влучивши в зграю птахів. Одна із пташок упала зовсім поруч, глухо вдарившись об землю. – Поцілив! – радісно промовив хлопець. – Із тебе вийде …