Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Двоє учнів Івана присіли на слизьку підлогу темниці, що стала домом Хрестителя. – Учителю, ми бачили твого троюрідного брата. – Ви поставили йому моє запитання? – Так. – І що він відповів? – Учителю, його відповідь дуже дивна. Ми не розуміємо її. Іван зітхнув, наче знав, якою буде відповідь Надава. – Що він сказав? – …
Перед нами селище в Галілеї, яке зветься Наїн. Починає вечоріти. Вулиці переповнені людьми, які чекають черги, щоб привести своїх хворих до Ісуса. Деякі з немічних сліпі, деякі – каліки; один серед них глухий; інший б’ється в судомах з піною біля рота, його силою стримують родичі. Стурбована мати тримає на руках своє немовля, що має гарячку. …
Маленький Ной підростав у тихім домі на горі. Старий Метушалах розповідав йому про давні божественні часи. Коли вони якось сиділи перед хатою й дивилися вниз, у долину, маленький Ной запитав: «Що це за чорний дим піднімається там унизу й шириться над землею, немов чорний змій?» Метушалах відповів: «Там розташоване грішне місто, там люди вклоняються бовванам! …
Худий, сухорлявий чоловік підійшов до дверей своєї камери і дико глянув у вічі начальника охорони. – Іван? Тут? Ти кажеш, що Іван тут, у в’язниці Махерона? Ти кажеш, Протею, що його кинули саме в третю камеру? – Так, Ганнелю, Ірод арештував Івана і посадив його сюди. – Невже в Бога немає жалю? Невже Він нічого …
– Це Ірод зробив, хіба ні? Кляте чудовисько. Іване, це ти? Пам’ятаєш мене? Ми зустрічалися востаннє, коли ти був ще дитиною. О, я був тоді великою людиною… Та поглянь на мене тепер! Ірод забрав у мене дім, забрав усі гроші. Без суду і навіть без слідства! А потім кинув мене в цю бісову діру. Тепер …
На той час Бог вибрав на небесах сильну душу й мовив: «Твоє ім’я на Землі буде Ной. Зійди донизу і спробуй виправити людей та настановити їх на шлях добра. А Я буду з тобою». Потім Бог покликав янгола народження і сказав йому: «Веди цю душу в той дім, де ще світиться добро, тоді вона відновить …
Протей підвів очі, намагаючись розгледіти причину шуму зверху на сходах. Він побачив тінь в’язня, який стояв між двома римськими наглядачами. Закутий у кайдани в’язень повільно, насилу почав спускатися довгими, вузькими сходами. Протей мимохіть подумав собі: «Я завжди уявляв тебе людиною-велетом; а тут ти здаєшся таким звичайним. Ти виглядаєш… майже беззахисним». Тепер в’язня можна було роздивитися …
– Розкажи про мого троюрідного брата, – попросив Іван. – Зараз він у Галілеї. Він, як і ти, має дванадцятьох учнів; але також є й інші – можливо, п’ятдесят або шістдесят, які завжди з ним. Він мандрує з міста до міста, проповідуючи. Це був голос Надава, Іванового послідовника, який бував у Галілеї і на власні …
Якось під вечір старий Метушалах сидів перед своєю хатою. До нього підійшов син Ламех і сказав: «Погляньте, тату! Я приніс вам плоди землі: фіги, фініки, яблука й груші. Скуштуйте їх!» – «Присядь зі мною, Ламеху, й поможи мені згаяти час: щось ноги не держать мене сьогодні, такі вже вони зробилися старі та слабкі. Розкажи мені, …
Наче вікно, над річкою Йордан прочинились двері іншого світу. Із самого осердя буття Бога-Отця вийшов Його священний Дух, Святий Дух, що як голуб випурхнув крізь відчинені двері і зійшов спочити на одному з присутніх, які слухали Івана. Іван пильно розглядав юрбу, гострим поглядом вдивляючись у кожне обличчя. Що це було? Надприродне світло, що з’явилося нізвідки, …