Гнів хлопчика Ноя

Маленький Ной підростав у тихім домі на горі. Старий Метушалах розповідав йому про давні божественні часи. Коли вони якось сиділи перед хатою й дивилися вниз, у долину, маленький Ной запитав: «Що це за чорний дим піднімається там унизу й шириться над землею, немов чорний змій?» Метушалах відповів: «Там розташоване грішне місто, там люди вклоняються бовванам! Маленький Ной запитав: «Для чого вони вклоняються бовванам?» Метушалах розповів: «Ти знаєш, Ною, як Бог сотворив прекрасний світ. Ми вчиняємо Йому жертви вдячності, як це робили перші люди на землі. Проте духи пітьми хочуть відвернути душі людей від Бога і вночі, коли люди сплять, нашіптують їм злі думки. Після цього люди більше не хочуть служити Богу. Вони роблять собі божка-боввана і служать злим духам».

Коли Метушалах сказав це, в очах Ноя спалахнув гнів. Він стиснув кулаки й вигукнув: «Коли я виросту, я піду в місто і розіб’ю бовванів!»

Якось маленький Ной бавився в долині біля струмка. Він вирив на сухій луці багато маленьких канавок і провів у них воду. Поки він так бавився, до цього місця підійшли малі шибеники з міста. На спині вони несли торби з краденими плодами. Їхню увагу привернули вівці, що паслися на луці. Раптом негідники почали кидати в отару камінням. Жалібно мекаючи, побиті вівці тулилися до чабана. Бешкетники поставили торби на землю і наблизилися до Ноя, який стояв, оточений вівцями. На думці вони мали лихе й хотіли подражнити Ноя. Найближчий з них підійшов і довгим прутом ударив переляканих овець. Тоді Ной кинувся на нього, як лев, схопив і з майже нелюдською силою жбурнув у воду. Мокрий як хлющ хлопчина, волаючи, виліз на берег. Решта перелякано схопили свої торби й кинулися навтьоки. Ной повернувся до своїх овець. Сльози стояли в нього в очах, він кинувся на землю й заридав. Адже він, що жодній комасі не завдав шкоди, був змушений накинутись на дітей людських і боротися з ними. Вівці поступово заспокоїлись і вдячно вляглися біля свого доброго чабана. Струмок жебонів, як і раніш. I сльози Ноя висохли.

Увечері Ной розповів Метушалахові та Ламеху про те, що з ним сьогодні трапилося. Ті здивувалися, що маленький Ной набув такої сили. Метушалах сказав: «Не бійся поганих хлопців з міста. Завжди захищай слабких! Сміливо борися зі злом, і Бог завжди буде з тобою».

Попередній запис

Де дім праведника?

На той час Бог вибрав на небесах сильну душу й мовив: «Твоє ім’я на Землі буде Ной. Зійди донизу і ... Читати далі

Наступний запис

Місто ста бовванів

Минуло багато років, і Ной став дорослим. Тоді Метушалах сказав йому: «Ною, ходімо завтра разом до поганського міста. Вночі мені ... Читати далі