Господь завжди тримає Своє слово! (18:9-22)
Кінець жовтня 1989 року. Холодно – незважаючи на яскраве сонце. Наша маленька група зібралася на руїнах агори, міської площі. Я стою перед присутніми і збираюся прочитати уривок про те, як Павла судили перед Галліоном. Позаду мене бема – кам’яний поміст, на якому поважний римлянин сидів під час слухання справи. Я відкашлююся і починаю читати: «Коли …