Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Як ми побачили, існує щонайменше три періоди із відповідними відважними персонажами чи групами, які були вирішальними в історії Ізраїлю після вигнання. Можливо, їх нелегко відрізнити одне від одного, але ми можемо визначити їх таким чином: відбудова Храму, відбудова міста, відбудова релігійного життя і народу. Першому відповідають Зоровавель, Ісус, Огій та Захарія, другому – Неемія, а …
У другій половині четвертого століття весь східний світ перебував у македонських володіннях. Після Олександра Македонського за Палестину змагалися діядохи, погіршуючи економічно-політичну ситуацію. Євреї пройшли процес елінізації, особливо в другому столітті, коли Палестина перейшла із рук Птолемеїв із Єгипту та із рук Селевкідів, і це, зрештою, призвело до Повстання Макавеїв (167 р. до Р. Хр.). Саме …
Неможливо відстежити історію Ізраїлю після вигнання без допомоги Книги Ездри-Неемії; понад те, наші дві книги доповнено та підтверджено позабіблійними археологічними та історичними відомостями, особливо якщо ми приймаємо гіпотезу хронологічної інверсії, яка була продемонстрована вище. Працюючи на двох фронтах – наших книг та позабіблійних відомостей – ми можемо краще відтворити цю історію. Тло стає видно краще …
Книга Ездри має дві (або три) частини: а) перше повернення на Батьківщину, із важливим списком в Ездр. 2 і відбудовою жертовника (3:1-6) та Храму (3:7-6:22); б) повернення на Батьківщину і праця Ездри, яка триває щонайменше від глави 7 до глави 10. Ми кажемо «щонайменше», бо діяльність Ездри також згадується в Неем. 8 (в). Також автобіографію …
Перша книга подає етнічно-географічну структуру в перших дев’яти главах, після якої йде історія Давида. У другій книзі в перших дев’яти главах детально викладено історію правління Соломона, а тоді розповідається уся історія царства Юди до її руйнування, не беручи до уваги Північне царство. Аби зрозуміти специфічне послання Хронік у зв’язку з посланням девтерономістичної історичної праці, ми …
Дехто вважає, що ці книги складають єдину працю – «твір Хронікаря» (Мартін Нот). Сьогодні деякі спеціялісти обстоюють думку, що Книгу Ездри та Книгу Неемії написав інший автор, аніж творець Хронік. Хоча ми й утримуємося від того, щоб займати остаточну позицію щодо цієї стилістично-літературної проблеми, та наполягаємо, що усі ці книги потрібно розглядати разом, за порядком, …
Після Йосії йде лише оповідь про кінець царства Юди – коротка завершальна галерея в метафоричній всенародній святині. Вона охоплює правління чотирьох царів; усі вони – нащадки Йосії. Формули суджень про них становлять сукупність, що помітно відрізняється від попередніх. Реформу занедбано; наратив старанно побудовано так, щоб висвітлити роль кожного з царів у занепаді та падінні Юди. …
Галерея царів у всенародній святині, яка служить нам метафорою, приводить нас до другого великого купола, де виставлено пам’ятки правління Йосії, яке стало останнім злетом монархії. Центральне місце серед них посідає знайдена в Храмі книга Закону. Текст 2Цар. 22:3-23:30 майже цілковито присвячено реакції Йосії та народу на цю знахідку. Майже не викликає сумніву, що цією книгою …
Манасія Тепер відвідувач метафоричної всенародної святині помічає, що експонати розставлено лише з одного боку галереї – того, що присвячений юдейським царям. Для правління Манасії не подано синхроністичного хронологічного впровадження, хоча досі такі хронологічні прив’язки були постійною рисою оповіді про два царства. Манасія правив найдовше з-поміж усіх царів Ізраїлю та Юди – п’ятдесят п’ять років. Згідно …
Юда пережила асирійську навалу, яка знищила Північний Ізраїль, і це справило потужний вплив на юдейське мислення. Його спадщиною є розлога розповідь про правління Єзекії в 2Цар., паралельна розповідь в Іс. 36-39 і ще одна її версія в 2Хр. 29-32. Обітницю віковічности Давидової династії та непохитности Сіону оспівано і в низці псалмів. Можна було б очікувати, …