Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Неем. 1:1б-11 – Неемія молиться в замку Шушан (автобіографічний текст) Цей текст є автономним щодо наступного після нього, Неем. 2:1-4:17; 6:1-7:3: про це свідчить наведена в ньому дата, хоча посилання на владного правителя не є певним. Закінчення тексту у в. 11-12 не є надто послідовним синтаксично і не дуже добре переходить до теми 2:1. Корпус …
Ездр. 9:1-15 – Змішані шлюби (автобіографічно-богословський текст) Цей фрагмент безпосередньо пов’язано з попереднім текстом, адже їхньою спільною рисою є виклад від першої особи; проте він належить до іншого літературного жанру, і це помітно і за формою, і за тематикою. У в. 1а ми бачимо формальний вступ, можливо, редакційного походження, покликаний об’єднати цей текст із попередньою …
Ездр. 4:1-6:22 – Ворожнеча під час відбудови Храму (адміністративні тексти в редакційному опрацюванні) Цей літературний блок було, очевидно, складено та редаговано в різні часи, проте з огляду на його тематику цей фрагмент можна розглядати тут як певну цілісність. У загальному контексті цей текст постає як антисамарянський документ. Деякі його частини – можливо, найстаріші – було …
Ездр. 1:1-11 – Декрет Кира про повернення з неволі (редакційний текст) Поняття «редакційний текст» ми трактуємо в цьому випадку як літературну єдність, якої не існувало до часів редактора хронік і яку він спеціяльно створив, аби належно, з історичного погляду, оформити зібраний літературний матеріял. Звісно ж, редактор міг використовувати джерела різного походження, проте сам редакційний текст …
Перше враження, яке виникає в кожного, хто береться читати Книгу Ездри та Книгу Неемії, – нібито він читає документальне джерело, органічне у своїх частинах і зв’язне за своєю логікою. Проте подальше читання показує, що насправді текст є сповненим суперечностей, навіть зі суто історичного погляду. Фактично, ті книги є збірником текстів, неоднорідних за своєю структурою та …
У цій останній главі в Хроніках подано дуже лаконічний підсумок подій, які трапилися від смерти Йосії до вавилонського вигнання. Лише у двадцять одному вірші він записує те, про що розказано, із надміром деталей, у 2Цар. 23:31-25:30 (порівн. Книга пророка Єремії 39 і 52); серед іншого, Хронікар опускає цілу главу Другої книги Царів 25, яка описує …
Постать Манасії (33:1-20) представлено в 2Цар. 21:1-18 в незмінно негативному світлі. Все ж виняткова тривалість його правління – п’ятдесят п’ять років – звісно ж, створила проблеми для Хронікаря, який вбачає в довголітті царя божественну нагороду, абсолютно немислиму у випадку такого лиходія, як Манасія. Таким чином, після негативного представлення царя згідно зі девтерономістичним представленням (2Хр. 33:1-9), …
Хронікар присвячує чотири довгих глави правлінню Єзекії, таким чином роблячи із цього царя постать першого штабу, порівняно з іншими суверенами Юди після Давида та Соломона. Хронікар передає майже цілковито текст Другої Книги Царів 18-20, опускаючи лише 2Цар. 18:9-12; проте він вставляє кілька оригінальних текстів: 2Хр. 29:3-36, очищення Храму та відновлення поклоніння; 2Хр. 30:1-27, святкування Пасхи; …
Із правлінням Єгорама (21:1-20) Хронікар вступає в найтемніший період царства Юди, частково у вигнанні – це період, кульмінацією якого є правління Ахазії, а особливо регентство цариці Аталії, спадкоємцем якої завдяки повстанню населення став Йоаш, а тоді Амація, Уззійя й Ахаз. Альянс Йосафата із Північним царством (порівн. 2Хр. 20:35) відкриває двері перед спробою царства Ізраїлю зруйнувати …
2Хр. 14-16 – Аса Три глави, присвячені правлінню Аси, становлять оригінальний виклад Хронікаря на основі скупих деталей, які подано в 1Цар. 15:9-24. У девтерономістичній праці постать Аси представлено позитивно, проте його безславний кінець залишає Хронікаря спантеличеним, і він наново прочитує історію Аси зі свого погляду. Правління Аси чітко поділено на дві частини: час процвітання (глава …