Ездр. 9:1-15 – Змішані шлюби (автобіографічно-богословський текст)
Цей фрагмент безпосередньо пов’язано з попереднім текстом, адже їхньою спільною рисою є виклад від першої особи; проте він належить до іншого літературного жанру, і це помітно і за формою, і за тематикою.
У в. 1а ми бачимо формальний вступ, можливо, редакційного походження, покликаний об’єднати цей текст із попередньою главою («А як скінчилося»). Далі подано виклад теми цілого фрагмента (в. 1аб, б) у формі обвинувачення змішаних шлюбів із боку старшин (sarim): звинувачено народ загалом, а особливо – священиків і левитів. Вірш 2 підкреслює незаконність таких шлюбів, але в другій частині вірша з’являється суперечність із в. 1: звинувачено вже не релігійну владу, але самих sarim разом із мировими суддями, котрі, незважаючи на це, є авторами цього обвинувачення. Таким чином, принаймні вірш 2б здається пізнішою вставкою, то більше, що тут поняття zera’ haq-qodesz («святе насіння») наведено несподівано та нелогічно.
Після цього загального вступу у в. 3-5 проаналізовано реакцію Ездри, його знеохоту і розпач, що є приготуванням і вступом до молитви Ездри. Вона (в. 6-15) становить головну частину цього літературного блоку, а її внутрішню будову сперто на симетричні елементи, прикладом чого є слово wе-‘attah (сполучник «а» на початку в. 8, 10, 13). Відповіддю на визнання провини, яку потрактовано як продовження колишньої поведінки (в. 6-7), є нове визнання провини, яке з’являється після цитати зі Втор. 7:3 про обов’язок покласти край практиці змішаних шлюбів (в. 12-13).
Визнанню Божого милосердя, знаком якого є прихильність перського царя (в. 8-9), протиставлено людську неправедність, а з нею контрастують Божі обітниці, запозичені з Лев. 18:24-25 (в. 10-11). Молитву завершує у в. 14-15 риторичне питання про значення переступу, який міг би спричинити навіть цілковите знищення, а також повторення акту довіри до Божого милосердя.
Таким чином, цей текст має суто богословський характер, його укладено за дуалістичною схемою: противагою до негативного аспекту дій людини, де домінують гріх і неправедність (пор. в. 6б), є найвище милосердя Бога, Який приходить, аби зарадити людським стражданням. Промова Ездри має розтлумачити народові нормативні цінності Тори (в. 14). Дотримання Закону потрактовано як умову остаточного розриву з минулим і встановлення нових стосунків із Ягве.
Ездр. 10:1-17,19,44б – Реформа Ездри (додатковий біографічний текст)
До додаткових текстів відносимо також Ездр. 10:1-17,19,44б – текст, в якому йдеться про присягу народу дотримуватися Закону. Тематично цей текст пов’язано з гл. 9, але, з літературного погляду, він відрізняється від неї тим, що його написано від третьої особи і що він послуговується іншою фразеологією (пор., напр., 9:1: «Від народів цих країв»; 10:2, 11: «Із народів цього краю»), що підказує шукати інший культурний контекст.
Головним пунктом цього літературного блоку є скликання та перебіг зборів (qahal: в. 7-17), які мають вирішити проблему змішаних шлюбів. Усі репатрійовані євреї мусять обов’язково взяти участь у цих зборах під страхом конфіскації майна та відлучення від громади (в. 8). Закликом до організації зборів цілого народу є слова Шеханії, з якими він звертається до Ездри, спонукаючи його діяти (в. 2-4). Ездра у відповідь наказує старшинам священиків і левитів присягнути на вірність Закону, а сам, постячи, готується схилити до дотримання Закону цілий народ (в. 5-6).
Під час зборів народ майже одностайно приймає вимогу Ездри, хоча звертає його увагу на те, що складно буде впоратися з цим завданням за короткий час (в. 12-14). Збори завершуються призначенням комісії, покликаної вивчити справу і виробити належні правові процедури (в. 15-17).
Завершенням цього фрагмента, ймовірно, є в. 19, де йдеться про присягу вигнати чужинецьких жінок, а також вірші 44б, де повідомлено, що цю присягу виконано.
Цей текст належить до юридично-релігійного жанру; він акцентує правові процедури й указує точні дати (в. 9, 17); на релігійну сферу виразно вказують слово qahal (в. 1, 8) і головні співрозмовники Ездри, якими є священики та левити (в. 5).
Ездр. 10:18-44 – Список змішаних шлюбів (адміністративний текст)
Ездр. 10:18-44 є документом, літературний вигляд якого сформувало редакційне опрацювання. Також його було вставлено до вже наявного літературного блоку (Ездр. 10:1-17, 19, 44б) і не має закінчення; є лише короткий вступ у в. 18, який був необхідним, аби вставити цей фрагмент у текст.
Список складено з імен тих, хто провинився, уклавши шлюб зі жінками-чужинками. Перелік починається зі священицьких сімей і рухається єрархічними сходинками вниз: до левитів, співців, придверних і, врешті, до простого народу.
Порівнюючи цей список з Ездр. 2 / Неем. 7 і з Ездр. 8, можна помітити збіги імен, які, найімовірніше, не походили з архівного документа, а були вставкою редактора, котрий прагнув гармонізувати ті тексти.
