Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Книга Юдити є синтезом віри вибраного народу, що Бог Ізраїля є Тим, хто піклується про Cвій Божий народ, особливо в часи випробувань (див. Юдт. 13:17; Вих. 3:7-14; тощо). Для визволення Cвого народу Господь використовує звичайних людей (пор. Вих. 4:10; Іс. 6:5; тощо), таких, як вдова Юдита, щоби підтвердити, що «Боже немічне сильніше воно від людей» …
11:1-18 – Зцілення Товита Багато тем Книги Товита повторено в останніх главах. Друге зцілення відбувається наприкінці подорожі. Ангел, «посланець», дає вказівки; людський персонаж мусить їх виконати, щоби стати інструментом Божого зцілення. Це є нагодою для ще однієї подячної молитви. Дворазове привітання повторює мотиви попередніх глав. Про ніжність Анни до її чоловіка свідчать слова, якими вона …
7:1-17 – Зустріч і весілля Розмову Товії з Рагуелом і з Едною змодельовано на зразок розмови Якова з пастухами в Харані (Бут. 29:4-6). Майже дослівне повторення висловів із Книги Буття спонукає читача ототожнювати персонажів цієї розповіди з патріярхами. Як Яків іде до дому свої матері, щоби знайти собі дружину, так і Товія приходить до родичів …
4:1-21 – Повчання батька Глава 4 моє форму прощального слова. Коли голова родини чи роду передчуває наближення смерти, він скликає до себе всіх, аби передати останні повчання. Такий характер мали, напр., прощальні слова Якова в Бут. 49 чи Ісуса в Ів. 14-17. Книга Товита містить дві такі промови: Тов. 4:3-21 і 14:3-11; саме в них …
Загальне тло Книга Товита подає деякі неточні історичні відомості. Хибною є послідовність асирійських царів: пропущено Саргона II, який царював після Салманассара (Тов. 1:15). Неймовірно тривалим є Товитове життя: він був молодим хлопцем, коли відбувся поділ царства (922 р. перед Р. Хр., Тов. 1:4), його переслідував Сінаххеріб (705-681 рр. перед Р. Хр., Тов. 1:18-20), осліпнув Товит …
Книга Товита не належить до єврейського канону, і тому її немає в Бібліях протестантів. Одначе вона є частиною СЗ у традиції православної та католицької Церков. Католицький канон Біблії оперто на латинську Вульгату, яку переклав із єврейської та грецької мов святий Єронім. Він не хотів перекладати Книги Товита, бо вона не була частиною єврейського канону, та …
Книгу Товита найбільш корисно читати як оповідання. Насолода від читання буде ще більшою, якщо ставитися до тексту як до казки зі збірки братів Ґриммів. Тут є ангел і демон, магічна риба та вірний пес, подорож і панянка, котра опинилась у біді. Проте, навіть коли ми насолоджуємося художнім розвитком оповідання, нас усе-таки захоплює глибина його значення. …
Аналіз, викладений вище, оприявнив характерні риси літературних блоків, які представляють документи, що мають різне походження та з’явилися зі специфічною метою. Праця редактора чи редакторів Книги Ездри та Книги Неемії полягала в об’єднанні їх в один блок, аби задокументувати історію відбудови Єрусалима і Храму. Проте спосіб виконання такої редакційної роботи звертає увагу на домінантні ідеї, якими …
Неем. 12:1-26 – Список репатрійованих священиків і левитів (адміністративні тексти) Так само складною є структура Неем. 12:1-26 – тексту, який можна вважати окремим літературним блоком, адже відмежовує його вступ у в. 1 («А оце священики та Левити»), якому відповідає схожа формула у в. 26 («Вони були за днів…»). У цьому тексті можна виокремити кілька документів, …
Неем. 8:1-18 – Ездра виголошує Закон (літургійно-нараційний текст) Цей фрагмент дуже схожий до Ездр. 3:1-13, причому й у літургійному контексті й – передовсім – із літературного погляду. Власне, вступ до нього розпочинається в 7:73б й охоплює 8:1а: цей текст є ідентичним із Ездр. 3:1, але не видається пізнішою інтерполяцією чи просто не виглядає чужим у …